Громадське радіо
У серпні Інститут масової інформації зафіксував 23 випадки порушень свободи слова та прав журналістів в Україні (подає щомісячний моніторинг ІМІ “Барометр свободи слова”). Цього року було дев’ять підпалів автомобілів журналістів, за весь минулий рік був лишеодин такий випадок, говорить Оксана Романюк.
Дмитро Тузов: Ви сформулювали існуючу проблему досить жорстко: «обмежуючи свободу слова без пояснень, Україна втрачає друзів у світі». Наскільки зараз це серйозна загроза з політичної точки зору?
Оксана Романюк: Свобода слова завжди є передумовою для оцінки розвитку держави: є вона демократичною, рухається в напрямку європейських країн, ЄС чи все ж таки рухається в напрямку тоталітаризму. Коли Україна поважає свободу слова, тоді її сприймають як гідну товаришку у колі європейських країн. Якщо ж вона, на жаль, не виконує певних обіцянок, не дотримується, наприклад, обіцянки профінансувати Суспільне або ж є проблеми з розслідуваннями, тоді вона втрачає друзів. Тим більше, що на цих темах дуже сильно завжди маніпулює РФ.
Минулого тижня я повернулася з міжнародної конференції ОБСЄ, яка проходила у Варшаві, там на панелі, де було приблизно 50 доповідачів, 20 були представниками з РФ. І всі 20 говорили про свободу слова в Україні, використовуючи найменші приводи, щоб покритикувати чи назвати Україну диктатурою, тоталітарною країною і так далі.
Дмитро Тузов: Якщо не говорити про РФ, про стан свободи слова там і про те, що відбувається з журналістами з РФ, які приїжджають найматися працювати в Україну ведучими, то інші наші сусіди і партнери, країни ЄС, США, Канада, Японія помітили, що в нас існують проблеми зі свободою слова?
Оксана Романюк: Ситуація зі свободою слова у нас є комплексною. Я не можу сказати, що прямо зараз вона суттєво погіршується, оскільки рік у нас політично стабільний і тихий, нема виборів, в зоні АТО ситуація більш-менш стабілізувалася. Я можу сказати, які в нас зараз основні тенденції у сфері свободи слова. В нас трапляються такі випадки, як побиття Михайла Ткача, яке сталося днями (на знімальну групу Радіо Свобода напали охоронці УДО, коли вони знімали вищих осіб держави).
Загалом ситуація така: негативні тенденції — це збільшення нападів на майно журналістів, у нас в цьому році було дев’ять підпалів автомобілів журналістів. Для порівняння: за весь минулий рік був тільки один такий випадок у січні минулого року. Зазвичай палять автомобілі тих журналістів, які розслідують земельні оборудки, незаконне виділення землі і незаконне будівництво. Тобто це якісь такі кримінальні структури, я б навіть сказала, нападає мафія.
Друга негативна тенденція — це погіршення відповіді на запити щодо публічної інформації. В цьому році ми зафіксували 23 випадки, коли журналістам не відповідали на запити. Можу сказати, що це лише маленька частина, тому що зазвичай про такі порушення журналісти мало говорять. Це пов’язано з кількома факторами: журналісти почали подавати більше запитів щодо розподілу місцевих бюджетів, наприклад, їх дуже цікавить (особливо в регіонах), якими є зарплати в місцевих чиновників, а чиновники не хочуть відповідати.
Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі. Зокрема, гостя поділилася думками щодо стану розслідування вбивств журналістів Георгія Ґонгадзе, Павла Шеремета:
«Коли до влади прийшла нова команда, було багато обіцянок, що назвуть замовників вбивства Георгія Ґонгадзе. Той самий Генпрокурор Луценко заявляв, що він назве замовників до кінця своєї каденції, але на Форумі ЄС ми, навпаки, побачили, як вони тиснуть руки з паном Кучмою, що мене особисто трохи неприємно вразило. Тому наша ключова вимога по справі Ґонгадзе не міняється вже 17 років: назвати замовників вбивства і нарешті встановити справедливість», — говорить Оксана Романюк.