Сербія проросійська, але не антиукраїнська країна, — Маркіян Лубківський

У студії Громадського Радіо — колишній посол України в Хорватії, дипломат Маркіян Лубківський.

Анастасія Багаліка: Чому між Україною та Сербією виник конфлікт?

Маркіян Лубківський: Я думаю, що конфлікт можна охарактеризувати як бурю у склянці води. Сербія точно не є тією країною, з якою Україні варто псувати стосунки і розвивати кризу. Я думаю, що напруження у відносинах із Сербією виникло через слова посла України у Республіці Сербія Олександра Александровича, які зачепили сербську громадськість і сербське керівництво, стосувалися участі сербських найманців у агресії проти України на Сході. Так, це дійсно є фактом. Я добре пам’ятаю: коли ще працював в Службі безпеки в часи Валентина Наливайченка, ця проблема існувала. Вона існує і досі. Якщо не помиляюся, в той час мова йшла про 100 — 120 сербських найманців, які поїхали воювати на схід України, їх туди не відряджав сербський уряд, вони жодним чином не були представниками Сербії.

Але те, що військові з Сербії поїхали воювати проти України, є дійсно прикрим аспектом для нас. Цю проблему я би вирішував дипломатичними шляхами. Тим паче, що Сербія готова до вирішення такої проблеми. Якщо я не помиляюся, то майже 50 сербських громадян підпали під дію закону, який був прийнятий Республікою Сербія у 2014 році, який забороняє громадянам цієї країни воювати у збройних формуваннях де б це не було.

Анастасія Багаліка: Але на Донбасі воюють найманці і з інших країн. Чому саме з Сербією ускладнилися стосунки? Це має якесь відношення до того, що Сербію намагаються бачити сателітом Росії?

Маркіян Лубківський: Це міфи. Я працював у Сербії, вважаю, що добре знаю цю країну, добре знаю настрої. Серби можуть бути проросійськими. Вони досі багато в чому живуть міфами щодо доброго чи великого Івана, який прийде їм на допомогу, але він ніколи реально не приходив. Але серби не є антиукраїнськими. Я би у стосунках з цією країною був би максимально обачним і конструктивним. Однозначно участь сербських найманців у агресії проти нас не є державною політикою Республіки Сербія. І Сербія на цьому неодноразово наголошувала.

Я не є в даній ситуації адвокатом, не є адвокатом цієї країни, не намагаюся переконати в тому, що нам не потрібно на це реагувати. Реагувати однозначно потрібно. Добре, що свого часу представники сербського посольства максимально відповідали співпрацею на звернення до них. Тому я думаю, що ця історія не матиме серйозного продовження, попри те, що вона збурила громадськість. Останнім часом посла Александровича було викликано до Києва на консультації, посла Булатовича – на консультації до Белграда. Я думаю, що будуть знайдені механізми, як врегулювати це питання. Найдієвішим механізмом, звичайно, була би зустріч представників двох міністерств закордонних справ (так звані консульські консультації) та співпраця між силовиками двох країн. Дуже важливо, щоб був обмін інформацією, щоб працювали контррозвідка і розвідка для того, щоб в даній ситуації ми спрацювали з сербами як єдине ціле. Те, що Сербія є проросійською і тяжіє до Росії політично, є більшою мірою міфом. Сьогодні Сербія є країною-кандидатом на вступ до ЄС, сербська армія сьогодні досягла стандартів НАТО.

Коли Сербія стане членом Європейського Союзу, а Україна буде кандидатом на вступ до ЄС, ми будемо вести переговори з усіма країнами-членами ЄС, зокрема і Сербією.

Коли Сербія стане членом Європейського Союзу, а Україна буде кандидатом на вступ до ЄС, ми будемо вести переговори з усіма країнами-членами ЄС, зокрема і Сербією. Проблемні питання будуть поставати на порядку денному. Сьогодні нам важливо і з Сербією, і з Угорщиною, і з Польщею максимально наблизитися до порозуміння з ключових проблемних питань, які є в двосторонніх відносинах. Якщо ми доведемо ситуацію до переговорного процесу, наш шлях до Європейського Союзу може ускладнитися. Я розумію, що ми говоримо про перспективу не завтрашнього дня. Ця перспектива вимірюється, мабуть, роками, але рано чи пізно ми станемо на шлях вступу до ЄС. Тоді ці проблеми можуть зіграти проти нас.

Анастасія Багаліка: Віце-прем’єр Сербії давав інтерв’ю російському виданню «Известия» і сказав у ньому, що, незважаючи на європейські прагнення Сербії, санкції проти Росії вона вводити не збирається. Наскільки актуальним є питання того, як Сербія буде приймати європейську політику, яка у питаннях Росії буває дуже жорсткою?

Маркіян Лубківський: Я би вважав слова міністра закордонних справ і віце-прем’єр-міністра даниною риториці. Це своєрідне прикриття, щоб завчасно не дратувати Російську Федерацію. Ситуація може змінитися, розвинутися в несподіваний спосіб, але Сербія сьогодні не є членом ЄС, не має зобов’язань сповідувати політику ЄС. Все залежить від того, наскільки ЄС висуватиме вимогу до Сербії у дотримуванні політики санкцій.

Не треба сприймати Сербію як ще одну російську губернію. Це країна, яка однозначно має бути серед наших союзників.

Анастасія Багаліка: Якими конкретними дипломатичними зусиллями можна добитися цього союзу?

Маркіян Лубківський: Як я вже сказав, що треба провести консультації міністерств закордонних справ, потрібно провести зустрічі силовиків по лінії міністерства оборони, спецслужб, потрібно, щоб був особистий контакт між міністрами закордонних справ, було б добре, якби міністр Клімкін здійснив телефонну розмову з Дачичем або й зустрівся з ним, щоб зняти ці питання.

Окрім того, дуже важливою є співпраця з Республікою Сербія в міжнародних організаціях. Я маю на увазі передусім ООН, ОБСЄ. У міжнародних організаціях країна підтримує тебе, якщо ти підтримуєш її.

Анастасія Багаліка: В ООН голосуватимуть важливу для України резолюцію. Я маю на увазі голосування за резолюцію щодо Криму. Чи Сербія в таких питаннях завжди висловлюється на боці Росії? Чи це може бути автономний голос?

Маркіян Лубківський: Я думаю, що це автономний голос. Колишня югославська і сербська дипломатії є доволі потужними.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.