Що чекає на молодь у новому законі? Розповідає заступник міністра

Сергій Стуканов: В грудні 2015 рок був підготовлений новий законопроект щодо молоді. Згодом його розглядали в комітетах і впродовж року обговорювали в громадському середовищі. Які були недосконалості законопроекту, до чого зараз прийшли?

Олександр Ярема: Законодавство щодо молодіжної політики розроблялось ще на початку 90-х років. За цей час дуже багато у країні змінилось, з’явились нові виклики, запити. Тому з’явилась ідея, що треба переосмислити ключові моменти, на що звернути увагу з точки зору законодавства.

Попередній законопроект був досить великим і в деякій мірі декларативним, певні положення викликали суперечки. Ми врахували попередні напрацювання, включили також міжнародний досвід 40 країн, Європейську хартію про участь молоді в громадському житті, провели ряд регіональних обговорень — від Краматорська до Львова (тут нам дуже допомогли партнери з ЮНІСЕФ), і представили новий документ. Головна ідея його створення — щоб молодь в громадських організаціях, які долучаються до роботи молодіжних центрів, студенти, молоді науковці були включені в процес ще на етапі формування законодавчої ініціативи.

Новий законопроект суттєво вдосконалений, є багато новацій. Фактично є і готовність депутатів, які подавали попередній законопроект, його прийняти, вони сказали, що вноситимуть вже вноситимуть вже оновлений проект закону.

Сергій Стуканов: Ви згадали про Європейську молодіжну хартію — що вона із себе представляє?

Олександр Ярема: Це принципи і підходи, яким чином залучати молодь до розробки і реалізації рішень. Як мають відбуватися консультації з молоддю, які органи мають створюватися для молоді, як має відбуватися комунікація між владою і молодими людьми.

Олександр Близнюк: Які нові терміни з’явилися у законопроекті про молодь?

Уже є позитивні приклади таких центрів в районах. «Теплиця» у Слов’янську, «Вільна Хата» у Краматорську

Олександр Ярема: Що стосується нових підходів — це молодіжні центри. Деякі чиновники на місцевому рівні кажуть, що ми не будемо створювати молодіжні центри, бо нема відповідного законодавства. У нас немає повноцінної політичної молодіжної інфраструктури, де молоді люди могли б реалізовуватись, втілювати якісь проекти, отримувати послуги. І сьогодні ми активно працюємо над ідеєю створення таких молодіжних платформ, центрів, коворкінгів. Уже є позитивні приклади таких центрів в районах. «Теплиця» у Слов’янську, «Вільна Хата» у Краматорську.

Наступне — молодіжний працівник. Це підготовка людей, які зацікавлені працювати з молоддю. Переважно з громадського сектору, які, пройшовши певні елементи навчання, отримують сертифікат і підтвердження своєї компетенції працювати з молоддю. Сьогодні є регіони, де на рівні області лише три-чотири людини відповідальні за реалізацію молодіжної політики, райони, де одна людина відповідає за програми молоді, спорту, сім’ї.

Сергій Стуканов: В проекті закону є пункт про національно-патріотичне виховання. Що ви вкладаєте в це поняття?

З боку держави почали здійснюватися активні рухи в сторону національно-патріотичного виховання

Олександр Ярема: Фактично з минулого року з боку держави почали здійснюватися активні рухи в сторону національно-патріотичного виховання. Йдеться про системну роботу з молоддю. Через освітні процеси, перш за все неформальну освіту, виховні заходи, тренінги розказати про історію України, донести, що означає відповідальність і права, як бути активним громадянином. З цього приводу вже є два укази президента. Минулого року наше міністерство було визначене координуючим органом, який займається національно-патріотичним вихованням. Ми вже маємо дуже цікаві проекти, які реалізуються на сході і заході України.

Сергій Стуканов: Які проекти реалізуються на сході?

Олександр Ярема: На сході, в Краматорську, Слов’янську, Сєвєродонецьку, ми вже проводили кілька заходів — і «Звитягу героїв», і семінари та тренінги для виховників, і питання проведення екскурсій з ухилом в історію України. Ми співпрацюємо з місцевою владою і громадськими організаціями: Пласт, Спілка української молоді, Молодіжно-націоналістичний конгрес.

Ми активно підтримуємо ідею розвитку військово-патріотичних клубів, де молодь більше дізнається про історію, має можливість отримати знання на військову тематику, питання захисту, самооборони.

Олександр Близнюк: Зрозуміло, що з’являються нові проекти, новий закон, визначення. А які інституції будуть займатися реалізацією? Звідки будуть братися гроші?

Олександр Ярема: Сьогодні кошти на підтримку громадських ініціатив закладаються в державному бюджеті, організовується конкурс проектів. Також цього року ми вперше запустили модель молодіжних міжнародних обмінів, домовились з польськими і литовськими партнерами. Тут так само є кошти, які закладаються на ці обміни. В законопроекті, який розглядається, передбачено створення державної агенції підтримки молодіжних ініціатив. Закладені дуже прозорі механізми створення такої агенції, у співпраці влади і громадськості будемо формувати порядок денний.

Але організації живуть від проекту до проекту

Чому ця агенція ще важливо — на сьогодні міністерству дуже складно працювати з донорами. Ми спілкуємося і маємо певну підтримку, але системно побудувати роботу складно. Є дуже важливе питання — яким протягом років ніхто не займався — інституційний розвиток організацій. Зараз підтримуються проекти, вони дуже хороші і якісні, але організації живуть від проекту до проекту. Тут, власне, дискусія про те, як допомогти їм отримати невеличкий ресурс на, можливо, оренду приміщення, техніку, організацію навчання, роботу з фандрайзингом. З тим, щоб організації були сильні інституційно.

Сергій Стуканов: Молодіжне житло і будівництво — чи передбачені якісь позитивні зрушення в цьому питанні?

Тим, в кого двоє і більше дітей взагалі можна розраховувати на безвідсоткові кредити

Олександр Ярема: Велику частину часу фонд, який займається питаннями молодіжно-житлового будівництва був у сфері управління нашого Міністерства молоді і спорту. Зараз цей фонд у сфері управління Міністерства регіонального розвитку та житлово-комунального господарства. Ми активно комунікуємо з колегами, шукаємо певний алгоритм, яким чином спростити можливості молоді отримання кредитів. І є стимулюючі пропозиції, зокрема прописані в цьому законопроекті. Якщо для молодої сім’ї без дітей передбачається один відсоток, трохи вищий, то в родини, яка має одну дитину, він зменшується, а тим, в кого двоє і більше дітей взагалі можна розраховувати на безвідсоткові кредити.

Сергій Стуканов: В цьому законопроекті йдеться про зміну визначення віку молодих людей?

Олександр Ярема: Так, він змінюється. У нас завжди було 28 років, а потім прийняли популістичне рішення і молодь була до 35 років. Але, на жаль, під це не підклали механізмів. Поза тим, виведено в окрему дискусію, ще немає остаточного рішення, питання житла. Думаю, що тут вікова регуляція буде окрема. І друге питання — тут ми маємо дискусію з молодими вченими, щодо збільшення вікового порогу, який зараз 29 років.

Сергій Стуканов: Коли очікувати розгляду цього законопроекту в парламенті? Чи всі дискусійні питання зняті?

Олександр Ярема: В основному ми пройшли цю дискусію. Вчора один з головних авторів цього законопроекту Іван Кролько був з нами і презентував ці результати обговорень. Спілкування з ним підказує і дає надію, що, можливо, ще до кінця року цей законопроект буде перевнесено. Що буде далі — важко говорити.

Думаю, що між першим і другим читанням буде дуже багато питань, ідей і пропозицій — про вік молоді, про молодіжну політичну інфраструктуру, яку ми говорили, про формат і модель створення молодіжної агенції.