Що дасть Україні ратифікація Паризької кліматичної угоди?

Менеджер реформи енергетики та енергоефективності в проектному офісі Національної ради реформ Наталія Бойко розповідає про нововведення угоди.

Тетяна Курманова: Расскажите об этом документе?

Наталія Бойко: Паризька угода була підписана цього року. Це новий крок у турботі про клімат всього світу після Кіотського протоколу. Вимоги Кіотського протоколу було переглянуто. Паризька угода спрямована на те, щоб утримати середнє підвищення температури землі на рівні 2-х градусів, а в ідеалі — скоротити до 1,5 градусів. Це новий спосіб, яким буде контролюватися викид парникових газів.

Україна була однією з перших країн, які ратифікували цю угоду. Але закон треба підкріпити прийняттям енергетичної стратегії низьковуглецевого розвитку, відповідним формуванням енергетичного балансу.

13-го числа урядом була затверджена нова програма розвитку гідроенергетики до 2026 року. В п’ятницю була негативна заява громадськості, що цю програму не обговорювали за участі громадськості і не було проведено належну експертизу щодо того, як розвиток гідроенергетики вплине на навколишнє середовище. Тут ми бачимо нелогічну послідовність дій. Ніби говоримо про правильні речі, ратифікуємо паризьку угоду, але не дивимось, як ця гідроенергетика буде впливати на навколишнє середовище.

Олена Бадюк: Вы ознакомились с программой? Что в ней прописано?

Наталія Бойко: Важливо те, що уряд підтвердив, що ми будемо збільшувати об’єм гідроенергетики в балансі. З одного боку, це правильний крок, тому що зараз у нас відновлюваних джерел енергії приблизно 2% в загальному енергетичному балансі. Темп розвитку відновлюваних джерел в Україні був вищим. Але після подій, які були два роки тому, темп розвитку відновлюваних джерел енергії впав. Це частково пов’язано з Кримом, тому що там було багато сонячних електростанцій.

Потрібно розуміти, за рахунок чого збільшуємо. Екологи мають робити належну оцінку впливу на навколишнє середовище. Просто читаючи документ, неможливо зрозуміти, правильно це вплине чи неправильно. На мою думку, громадськість має рацію.

Тетяна Курманова: Чем Парижское соглашение отличается от Киотского протокола?

Наталія Бойко: На мою думку, найцікавіше в контексті Україні те, що тут заборонена торгівля квотами. Була така практика: якщо країна не дотягувала до своєї квоти, вона мала вільний відсоток викидів і могла продавати їх іншій країні. В Україні було кілька корупційних скандалів. Було притягнено до відповідальності високопосадовців.

У Паризькій угоді є зміни стосовно переглядів того, як держави будуть формувати свій ліміт викидів.

Тетяна Курманова: Конкретные обязательства стран в Парижском соглашении прописаны?

Наталія Бойко: Звичайно. Кожна держава буде брати на себе зобов’язання, скільки вона буде викидати, торгувати квотами буде неможливо.

Україна заявила, що не буде перевищувати тих 60% від 90-го року, які були заявлені раніше. Я бачила реакцію екологів, які сказали, що насправді Україна зараз викидає менше, ніж ті 60%. Якщо ми будемо наздоганяти ті 60% і теперішню ситуацію брати за 100, то ми повинні на 40% викидати більше, що для нас буде катастрофою.

Тому є така думка, що це була лише позиція в переговорному процесі, але ми не збираємося викидати більше, а, як весь світ, будемо рухатися до зменшення загального підвищення температури і піклування про клімат.

Тетяна Курманова: В рамках соглашения у Украины есть финансовые обязательства?

Наталія Бойко: Наскільки я розумію, поки що фінансових обов’язків в України немає. Наразі мова йде про план викидів. Україна повинна почати переглянути свою енергетичну стратегію і рухатися в напрямку таких свідових тенденцій, як низьковуглецевий розвиток, декарбонізація, і відходити від вугілля.

Олена Бадюк: Какие программы должны быть оформлены для того, чтобы соответствовать соглашению?

Наталія Бойко: Передусім має бути затверджена стратегія. Уряд задекларував, що цього року до кінця четвертого кварталу буде затверджена стратегія енергетичного розвитку до 2035 року. Це може стати першим кроком.

Держава повинна комплексно розвивати свій енергетичний сектор. В четвер Україна провалила голосування за незалежний регулятор, який є одним з пунктів отримання макрофінансововї допомоги в рамках підтримки ЄС. Кроки повинні бути логічними.

Олена Бадюк: Готова ли Украина с помощью новых технологий участвовать в процессе борьбы с глобальным потеплением?

Наталія Бойко: Це відносне питання. Для мене Україна — не тільки уряд. Минулого тижня були відібрані стартапи, які будуть позитивно впливати на зміну клімату. Я мала честь бути членом журі. Потенціал є. Єдине питання в тому, що треба дати молодим проектам можливість реалізовуватися.

Держава має надавати підтримку позитивним течіям.