Що говорять волонтери про Великодній «режим тиші» у Зайцевому та Станиці Луганській?

Чи виконується режим тиші, ми запитаємо у волонтера та капелана-психолога Олександри Андріяшиної, яка зараз знаходиться в Станиці Луганській

Олександра Андріяшина: Як капелан і як психолог я отримую смс від бійців, які пишуть: «Працює снайпер. Молись». Снайпери працюють постійно, як в Станиці Луганській, так і в Авдіївці, де я була минулого тижня.

Наталя Соколенко: Звідки працює снайпер?

Олександра Андріяшина: Зі сторони «ЛНР» і «ДНР».

Наталя Соколенко: Як місцеві мешканці збираються зустрічати Христове Воскресіння? Чи ця ситуацію ускладнює чи унеможливлює святкування?

Олександра Андріяшина: Настрій у цивільного населення гарний, і ми раді, що ми сприяємо тому, тому що ми привозили людям пасочки, наклейки на яйця, маленькі сувеніри. Перед цим ми давали насіння, щоб люди змогли виростити свій урожай.

Дмитро Тузов: Чи працюватимуть церкви в «сірій зоні» на свята?

Олександра Андріяшина: Наша українська армія попереджає людей, що в ці святкові дні вони буть намагатися стежити за порядком, але все одно просять, щоб по можливості люди були краще дома в ці святкові дні, і не обов’язково поспішали йти до церкви, щоб не провокувати дій, які б дестабілізували становище.

Як капелан і як психолог я отримую смс від бійців, які пишуть: «Працює снайпер. Молись».

З нами на зв’язку волонтерка Олена Розвадовська, яка щойно виїхала із Зайцевого, та має інформацію про те, яка там ситуація, чи зберігається там режим тиші.

Олена Розвадовська: Люди розповідають, шо режим тиші ніяк не підтримується, вчора були обстріли в Зайцевому зі стрілкової зброї. Вони кажуть, що не так, звичайно, як було в березні, але все одно після першого квітня ніхто перемир’я не відчув, навпаки, люди з острахом чекають закінчення Пасхи, тому що, можливо, почнеться знову якесь загострення.

Наталя Соколенко: Як готуються люди зустрічати Великдень у Зайцевому?

Олена Розвадовська: Зайцеве — це таке велике селище, яке розділено навпіл, і частина залишилася під контролем «ДНР», а частина під Україною. І церква залишилася на тій стороні, де ДНР, тому завтра до людей приїде священник з Дружківки, і в кожному районі селища буде служба.

Після першого квітня ніхто перемир’я не відчув, навпаки, люди з острахом чекають закінчення Пасхи, тому що, можливо, почнеться знову якесь загострення

Наталя Соколенко: Як там живуть люди, які вирішили залишитися в силу різних обставин? Наскільки вони забезпечені найнеобхіднішим для життя?

Олена Розвадовська: Зайцеве вже десятий місяць залишається без світла, взагалі без електрики, тому всі люди мають пічне опалення, мають генератори або ввечері сидять при свічках.

Води теж немає, її привозять у великих бідонах, хліб привозять, є продукти.

Дітей залишилося дуже мало, я спеціально їжджу туди, щоб з ними гратися

Психологічна обстановка така, що можна думати лише про завтрашній день, виживати.

Дмитро Тузов: Наскільки регулярно вдається постачати туди все, необхідне для життя?

Олена Розвадовська: Міжнародні великі організації не поспішають їхати в селища, їм їхні офіцери безпеки не дуже дозволяють туди їхати, але є місцеві волонтери, місцеві церкви або ті ж самі сіміки, які доставляють хліб, продукти, пальне та дрова регулярно.