Що потрібно Україні для сучасної реабілітації ветеранів АТО?

Тетяна Курманова: Чи є у нас взагалі чітке визначення поняття «реабілітація воїнів АТО»?

Наталія Зарецька: Ця тема дуже важлива, нагальна і актуальна. Дуже важливо чітко розуміти, що є реабілітацією, реадаптацією, відновленням, що є діяльністю фахівців, а до чого потрібно долучатися громаді. Реабілітація — це спрямований процес, комплекс заходів, спрямований на відновлення можливостей організму людини. Ми можемо говорити про фізичну реабілітацію, коли відновлюємо фізичні функції організму, і про психологічну реабілітацію, коли ми відновлюємо психічне здоров’я, поведінкові розлади.

Абілітація — це набуття функцій. Наприклад, дитина народилася з певними обмеженнями функцій життєдіяльності організму, щось не так сформувалось чи якісь функції не включилися. І їй треба цю функціональну можливість набути. А коли говоримо про реабілітацію, то людина могла це робити, але внаслідок певних обставин втратила цю здатність, має відновити її або набути заново.

Тетяна Курманова: Зараз в Україні є реабілітація саме воїнів АТО? Чи ми вже розуміємо на всіх ланках влади, наскільки це питання важливе?

Наталія Зарецька: Розуміння у влади, що це дуже важливе питання, було з самого початку. Зараз я переглянула всі доручення, які давалися президенту, Кабміну, щоб була розбудована система реабілітації. Всі доручення з 2014-15 року були дані актуально і грамотно. Ми би могли їх переформулювати, але доповнити, щоб система відбулася, за великим рахунком нема чого. Було чітке усвідомлення проблематики і задачі була поставлені.

Але, з одного боку, коли говоримо про країну, яка три роки у війні, то це шалено багато. З іншого боку, тим же американцям, щоб розбудувати систему психологічної реабілітації знадобилося більше 50 000 суїцидів і десять років, і лише після цього пішов процес.

У нас зараз ситуація така: розуміння на рівні керівництва держави є. З’явилося розуміння всередині професійної спільноти, тих фахівців, які будуть і мають залучатися до цього процесу.

Сформувалося не тільки розуміння, що потрібно працювати інакше, але й чітке розуміння, як саме потрібно працювати інакше

В нашому розпорядженні зараз вся скарбниця світового досвіду. Ми можемо брати європейські, американські моделі як на рівні запровадження фахових стандартів, так і на рівні організації цього процесу. І це дуже добре.

Тетяна Курманова: Є бачення, в якої саме країни ми можемо запозичити цей досвід?

Наталія Зарецька: В кожної країни є свій досвід унікальний. Про калькування не йдеться. Але ми можемо брати принципи, залучати фахівців, це дуже важливо. Ми несемо відповідальність за те, що відбувається в нашій країні, і таких проблем, як у нас, нема ні в кого. Це наші проблеми з нашою специфікою, інституційними традиціями, ми маємо виходити з цього.

Дуже добре, що на сьогодні є консолідація професійної спільноти, є чітке розуміння, що всі мають взаємодіяти між собою. І дуже важливо, що в суспільстві і на рівні керівництва держави з’явилося чітке розуміння різниці між реабілітацією і просто відновленням.

Реабілітація — це високоспеціалізована діяльність, її мають проводити фахівці, які мають відповідну спеціалізацію, а не просто освіту. І ми навіть не піднімаємо зараз питання, що таких фахівців у нас мало і їх потрібно готувати. Важливо те, що на сьогодні розуміння вже є. І нам треба віддати фахівцям питання реабілітації, нехай вони оперують цим терміном.

А щоб в цілому говорити про цю тему є україномовний термін «відновлення». Давайте говорити про те, що нам потрібно відновити наших бійців. Ми маємо формувати центри відновлення учасників АТО, де будуть різні форми реабілітації: комплексна, центри фізичної реабілітації, реабілітації осіб з ураженням опорно-рухового апарату. У нас буде простір для маневру і ми не будемо розмивати чітке визначення поняття, за яке несуть відповідальність фахівці. 

Тетяна Курманова: А наше законодавче поле підготовлене для цього чи треба вносити зміни, і в які саме закони?

Наталія Зарецька: В 2014 році ця проблема актуалізувалася через необхідність реабілітації або відновлення здоров’я учасників АТО. Війна — це завжди стимул для суспільства перебудуватися і запровадити зміни. Саме реабілітація учасників АТО після бойової травми стала нагальною та актуальною. Разом з цим ми не можемо сказати, що в нашій країні була відсутня реабілітація. З 2005 року в нас діє закон Про реабілітацію інвалідів (зараз мають бути внесені зміни в назву: закон Про реабілітацію осіб з інвалідністю). Цей закон формував систему реабілітації осіб, які мають інвалідність. Спочатку було бачення, що нам достатньо тільки внести зміни в цей законопроект, і тоді в нас автоматично вирішуватиметься питання і з атовцями.  

Ця схема не спрацювала, а пояснення дуже просте. Інвалідність — це та ситуація, коли відновлення функцій вже є неможливим, їх можна тільки компенсувати. В реабілітаційному процесі є дві стратегії: відновлення функцій, коли ми повертаємо рухливість руці, нозі, навичку писати, говорити, а є процес компенсації функцій, коли нога ампутована, ми не можемо її відновити, але можемо протезувати. І тому реабілітація осіб, які вже отримали інвалідність, це один невеликий сегмент загального реабілітаційного процесу. Реабілітації потребують діти, які поранились, всі, хто отримали інсульти, люди, які потрапили в ДТП і отримали травми, всі учасники бойовий дій. Такої системи реабілітації, тобто системи реабілітації цивільних осіб в суспільстві, у нас в країні просто не було.

Тетяна Курманова: Наскільки я розумію, зараз триває обговорення нового закону про реабілітацію, де ветерани АТО будуть частиною цього загального закону?

Наталія Зарецька: Йдеться про те, що це буде закон про систему реабілітації в Україні. Тобто всі ключові базові системні і передові положення закону Про реабілітацію осіб з інвалідністю будуть враховані в цьому законі. І серед службовців, які займаються соцзахистом осіб з інвалідністю, і в самій спільноті осіб з інвалідністю, було побоювання, що приймуть новий закон, а старий припинить дію і все розвалиться.

Але ми підійшли так: реабілітація осіб з інвалідністю, умовно кажучи, кімната в будинку, а ми пропонуємо добудувати навколо великий і повноцінний будинок, де будуть кімнати для всіх. Але при цьому буде єдина інфраструктура, фахівці, які за єдиними стандартами відновлюють осіб, незалежно від того, де вони отримали травму. І цей закон спрямований саме на врахування фахової специфіки.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.