facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Що потрібно Україні для сучасної реабілітації ветеранів АТО?

На досвід яких країн варто орієнтуватися Україні? Чи необхідні зміни законодавства? На ці питання відповіла Наталія Зарецька, керівниця офісу уповноваженого президента з питань реабілітації воїнів АТО

Що потрібно Україні для сучасної реабілітації ветеранів АТО?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Тетяна Курманова: Чи є у нас взагалі чітке визначення поняття «реабілітація воїнів АТО»?

Наталія Зарецька: Ця тема дуже важлива, нагальна і актуальна. Дуже важливо чітко розуміти, що є реабілітацією, реадаптацією, відновленням, що є діяльністю фахівців, а до чого потрібно долучатися громаді. Реабілітація — це спрямований процес, комплекс заходів, спрямований на відновлення можливостей організму людини. Ми можемо говорити про фізичну реабілітацію, коли відновлюємо фізичні функції організму, і про психологічну реабілітацію, коли ми відновлюємо психічне здоров’я, поведінкові розлади.

Абілітація — це набуття функцій. Наприклад, дитина народилася з певними обмеженнями функцій життєдіяльності організму, щось не так сформувалось чи якісь функції не включилися. І їй треба цю функціональну можливість набути. А коли говоримо про реабілітацію, то людина могла це робити, але внаслідок певних обставин втратила цю здатність, має відновити її або набути заново.

Тетяна Курманова: Зараз в Україні є реабілітація саме воїнів АТО? Чи ми вже розуміємо на всіх ланках влади, наскільки це питання важливе?

Наталія Зарецька: Розуміння у влади, що це дуже важливе питання, було з самого початку. Зараз я переглянула всі доручення, які давалися президенту, Кабміну, щоб була розбудована система реабілітації. Всі доручення з 2014-15 року були дані актуально і грамотно. Ми би могли їх переформулювати, але доповнити, щоб система відбулася, за великим рахунком нема чого. Було чітке усвідомлення проблематики і задачі була поставлені.

Але, з одного боку, коли говоримо про країну, яка три роки у війні, то це шалено багато. З іншого боку, тим же американцям, щоб розбудувати систему психологічної реабілітації знадобилося більше 50 000 суїцидів і десять років, і лише після цього пішов процес.

У нас зараз ситуація така: розуміння на рівні керівництва держави є. З’явилося розуміння всередині професійної спільноти, тих фахівців, які будуть і мають залучатися до цього процесу.

Сформувалося не тільки розуміння, що потрібно працювати інакше, але й чітке розуміння, як саме потрібно працювати інакше

В нашому розпорядженні зараз вся скарбниця світового досвіду. Ми можемо брати європейські, американські моделі як на рівні запровадження фахових стандартів, так і на рівні організації цього процесу. І це дуже добре.

Тетяна Курманова: Є бачення, в якої саме країни ми можемо запозичити цей досвід?

Наталія Зарецька: В кожної країни є свій досвід унікальний. Про калькування не йдеться. Але ми можемо брати принципи, залучати фахівців, це дуже важливо. Ми несемо відповідальність за те, що відбувається в нашій країні, і таких проблем, як у нас, нема ні в кого. Це наші проблеми з нашою специфікою, інституційними традиціями, ми маємо виходити з цього.

Дуже добре, що на сьогодні є консолідація професійної спільноти, є чітке розуміння, що всі мають взаємодіяти між собою. І дуже важливо, що в суспільстві і на рівні керівництва держави з’явилося чітке розуміння різниці між реабілітацією і просто відновленням.

Реабілітація — це високоспеціалізована діяльність, її мають проводити фахівці, які мають відповідну спеціалізацію, а не просто освіту. І ми навіть не піднімаємо зараз питання, що таких фахівців у нас мало і їх потрібно готувати. Важливо те, що на сьогодні розуміння вже є. І нам треба віддати фахівцям питання реабілітації, нехай вони оперують цим терміном.

А щоб в цілому говорити про цю тему є україномовний термін «відновлення». Давайте говорити про те, що нам потрібно відновити наших бійців. Ми маємо формувати центри відновлення учасників АТО, де будуть різні форми реабілітації: комплексна, центри фізичної реабілітації, реабілітації осіб з ураженням опорно-рухового апарату. У нас буде простір для маневру і ми не будемо розмивати чітке визначення поняття, за яке несуть відповідальність фахівці. 

Тетяна Курманова: А наше законодавче поле підготовлене для цього чи треба вносити зміни, і в які саме закони?

Наталія Зарецька: В 2014 році ця проблема актуалізувалася через необхідність реабілітації або відновлення здоров’я учасників АТО. Війна — це завжди стимул для суспільства перебудуватися і запровадити зміни. Саме реабілітація учасників АТО після бойової травми стала нагальною та актуальною. Разом з цим ми не можемо сказати, що в нашій країні була відсутня реабілітація. З 2005 року в нас діє закон Про реабілітацію інвалідів (зараз мають бути внесені зміни в назву: закон Про реабілітацію осіб з інвалідністю). Цей закон формував систему реабілітації осіб, які мають інвалідність. Спочатку було бачення, що нам достатньо тільки внести зміни в цей законопроект, і тоді в нас автоматично вирішуватиметься питання і з атовцями.  

Ця схема не спрацювала, а пояснення дуже просте. Інвалідність — це та ситуація, коли відновлення функцій вже є неможливим, їх можна тільки компенсувати. В реабілітаційному процесі є дві стратегії: відновлення функцій, коли ми повертаємо рухливість руці, нозі, навичку писати, говорити, а є процес компенсації функцій, коли нога ампутована, ми не можемо її відновити, але можемо протезувати. І тому реабілітація осіб, які вже отримали інвалідність, це один невеликий сегмент загального реабілітаційного процесу. Реабілітації потребують діти, які поранились, всі, хто отримали інсульти, люди, які потрапили в ДТП і отримали травми, всі учасники бойовий дій. Такої системи реабілітації, тобто системи реабілітації цивільних осіб в суспільстві, у нас в країні просто не було.

Тетяна Курманова: Наскільки я розумію, зараз триває обговорення нового закону про реабілітацію, де ветерани АТО будуть частиною цього загального закону?

Наталія Зарецька: Йдеться про те, що це буде закон про систему реабілітації в Україні. Тобто всі ключові базові системні і передові положення закону Про реабілітацію осіб з інвалідністю будуть враховані в цьому законі. І серед службовців, які займаються соцзахистом осіб з інвалідністю, і в самій спільноті осіб з інвалідністю, було побоювання, що приймуть новий закон, а старий припинить дію і все розвалиться.

Але ми підійшли так: реабілітація осіб з інвалідністю, умовно кажучи, кімната в будинку, а ми пропонуємо добудувати навколо великий і повноцінний будинок, де будуть кімнати для всіх. Але при цьому буде єдина інфраструктура, фахівці, які за єдиними стандартами відновлюють осіб, незалежно від того, де вони отримали травму. І цей закон спрямований саме на врахування фахової специфіки.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.

Поділитися

Може бути цікаво

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз