Що таке перша психологічна допомога і чи може її надавати будь-хто?
Практичні поради в ексклюзивному інтерв’ю з докторкою медицини Леслі Снайдер
Всі ми в той чи інший період життя стикаємося із складними ситуаціями та викликами. Інколи підтримка потрібна нам самим, проте є ситуації, в яких ми самі можемо допомогти іншим. З Леслі Снайдер, яка приїхала в Україну на запрошення Міжнародного медичного корпусу в Україні (ІМС), щоб провести тренінг для тренерів з першої психологічної допомоги (ППД) та авторкою відомого посібника ВООЗ з першої психологічної допомоги, з’ясовували, як саме.
Що таке перша психологічна допомога?
Перша психологічна допомога — досить складний термін, бо багато людей звертають увагу саме на слово «психологічна». Насправді, це такий тип підтримки, що використовується в умовах невідкладних ситуацій. Це людський підхід до підтримки тих, хто в стресі або кому важко.
Це все, що нам природно властиво, що ми робимо, коли бачимо, що хтось страждає: вислухати людину, допомогти їй залишитися спокійною, в безпеці, оцінити базові потреби людини, зрозуміти, що її зараз турбує. Дуже важливо не припускати, що ми самі знаємо, шо їй потрібно, а дізнатися в неї.
В цій першій психологічній допомозі дуже важливо дати інформацію, де люди можуть задовільнити свої базові потреби: місцезнаходження притулку чи де можна отримати воду. Важлива точна інформація стосовно безпеки і небезпечних місць, а також зв’язати людей з їхньою соціальною підтримкою — сім’єю та друзями. Можливо, і не варто було б називати це першою психологічною допомогою. Тут більш доречно: соціальна, емоційна, практична допомога.
Близька людина приходить до мене поскаржитись чи поплакати, потім їй стає легше — чи це була психологічна допомога?
Це якраз і є прекрасний приклад того, чим є перша психологічна допомога. Її може надавати будь-хто. Я тренувала психіатрів, психологів, вчителів, працювала з жінками на Шрі-Ланці. Вони не вміли навіть читати і писати, але були одними з найкращих надавачів першої психологічної допомоги — вони робили це дуже природно.
Надавання допомоги може варіюватися. Психіатр може це використовувати тоді, коли його клієнт в стані сильного дистресу. І це буде один вид. Але можуть бути інші люди, фахівці. Наприклад, поліцейські, які часто стикаються з нещасними випадками; люди, які працюють в МНС. Ми навіть тренували провідників, бо в поїздах теж відбуваються нещасні випадки.
В Панамі в нас був тренінг з першої психологічної допомоги для пожежників. Були дуже позитивні відгуки. Люди говорили, що змінюється навіть їхнє ставлення до роботи і до людей. Хоча зазвичай ми тренуємо людей, які працюють з кризовими ситуаціями, багато з них після тренінгу говорять, що тепер можуть використовувати ці знання у своїй сім’ї та для підтримки своїх друзів.
Ми не надаємо допомогу тому, хто її не хоче, не робимо це силою
Перша психологічна допомога — це не консультування і не терапія
Всі ми стикаємося із складними життєвими подіями, життя — це і є серія викликів, тому всім нам в тому чи іншому життєвому періоді потрібна ця підтримка.
Під час конфлікту кризові події стаються набагато частіше і для більшості людей. Це не обов’язково стосується таких великих подій, як конфлікти. Кризи і складні події стаються щоденно: аварія, пограбували на вулиці. Щоб ці події мали менші наслідки, деяким людям допомагає підтримка: соціальна підтримка, практичні речі, які допоможуть легше пройти процес відновлення. Перша психологічна допомога — це не консультування і не терапія. Це проста базова підтримка, якої достатньо для більшості людей
Як надавати першу психологічну підтримку. Дивися, слухай, зв’язуй
Спочатку підготуйтеся. Ви повинні розуміти територію, де будете працювати, людей, яким, можливо, допомагатимете, специфіку ситуації. Безпека для самого себе і для людей, яким ви збираєтеся допомагати, — це основне.
І тоді є три практичні принципи:
1. Якби це була автомобільна аварія, спочатку потрібно дивитися: чи все безпечно, а також щоб побачити людей, які потребують негайних мір. В умовах конфліктних і кризових ситуацій ви дивитеся на найбільш вразливі категорії населення. Можливо, є люди похилого віку, з інвалідністю, діти. Також дивитеся на людей, які проявляють ознаки дистресу, наприклад, сильно плачуть. У той самий час потрібно пам’ятати, що є люди, які дуже тихі — саме так у них проявляються ознаки стресу.
2. Після того, як ви побачили, потрібно підійти до людини і вступити з нею в контакт. Але ви повинні зробити це з повагою до неї, беручи до уваги її вік, стать. Потрібно запропонувати щось дуже просте: ковдра, склянка води, відвести в тихе місце. А потім вам потрібно запропонувати своє уважне вухо і слухати. Ми не змушуємо людей говорити про те, що з ними сталося, про нещасні випадки. Але людина, яка надає першу психологічну допомогу, знаходиться там, щоб слухати, якщо інший щось говорить і щоб забезпечити їй комфорт.
3. Ми дивимося, як можна зв’язати людину з надавачами базових потреб, службами, які можуть задовільнити її потреби. Ми також зв’язуємо людей з інформацією, хоча в кризових ситуаціях складно швидко знайти точну і достовірну інформацію. В кризовій ситуації кожен потребує інформації, особливо тієї, яка стосується близьких. Це важливо, бо коли щось відбувається, наше тіло і психіка важко працюють, щоб це зрозуміти, пояснити і назвати. Окрім інформації, ми також зв’язуємо людей із їхнім середовищем: з сім’єю, з друзями, знаходимо зв’язок з іншими членами громади.
Кому я не можу допомогти самостійно?
Перша психологічна допомога — це те, що ми робимо, коли хтось у складній ситуації чи засмучений. Але важливо, щоб людина знала свої межі та кордони.
1. Перша група, яку ми одразу перенаправляємо до фахівців, — люди, які мають серйозні травми та потребують невідкладної медичної допомоги.
2. Люди, які зауважують, що хочуть завдати собі шкоду, в них є думки про самогубство.
3. Люди, які погрожують, ми бачимо, що вони можуть завдати шкоду іншим.
4. Люди, які знаходяться в такому сильному стані стресу, що не можуть потурбуватися про себе та задовольнити базові потреби себе чи своїх дітей.
Міжнародний медичний корпус організовував чотириденний тренінг для тренерів з ППД для 42 учасників, включаючи представників Державної служби з надзвичаних ситуацій, місцевих НУО та науковців, міжнародних організацій. Тренінг мав на меті надати учасникам навички з фасилітації для подальшого проведення 1-денної орієнтації з першої психологічної допомоги, таким чином передаючи знання іншим. Тренінг включав рольові ігри, практичні вправи та можливість для учасників провести тренінг з першої психологічної допомоги. Наприкінці тренінгу учасники зможуть самі проводити тренінги з першої психологічної допомоги в Україні.
ММК продовжує підтримку і супервізію тренерів. Якщо вашії організації потрібно такий тренінг, звертайтеся до Оксани Дмитряк, фахівця програми з питань комунікацій, Міжнародний медичний корпус в Україні:
[email protected]
+380503335574