Що не так із розподілом коштів серед ветеранських організацій? Розповідають Віра Валлє – юристка, авторка книг про корупцію та Віталій Кузьменко – ветеран АТО, експерт проектного офісу зі створення Мінстерства у справах ветеранів.
Наталя Соколенко: Що вам відомо про те, як формувалася нова комісія і хто до неї ввійшов?
Віталій Кузьменко: Весь минулий рік йшла битва за те, щоб впровадити конкурс проектів. Про що постійно говорила громадськість. Цього року вже був аудит, який підтвердив все, що було сказано. Зауваження розрахункової палати, щодо не прозорого розподілу коштів були і цього року, і аудити минулих періодів говорили про те саме: відсутність контролю за розподілом, відсутність моніторингу проведення якихось заходів, факти не цільового використання, відсутність в деяких організаціях взагалі бухгалтерського обліку і багато чого іншого. Це фактично тільки за тими фізичними документами, які бул перевірені. Цього року було впроваджено конкурс проектів на державному рівні від всеукраїнських ветеранських організацій. Навесні була спроба провести конкурсний відбір. На той час стало питання відносно того, що значна частина організацій може бути дискваліфікована через порушення, які у них були зафіксовані. Замість того, щоб внести зміни, Міністр розпустив конкурсну комісію.
в конкурсі зможе взяти участь десяток організацій при 20 мільйонному бюджеті цієї програми.
Наталя Соколенко: А яка причина справжня, чому Андрій Рева розпустив ту конкурсну комісію, яка вже і так із запізненням в часі мала би розподіляти ті гроші серед ветеранських організацій?
Віталій Кузьменко: Фактично, через те, що значна частина тих старих організацій, як постійно отримували кошти, виявилось, що вони не можуть отримати кошти через ту масу порушень, які у них були. На сьогоднішній день маємо ситуацію, що в конкурсі зможе взяти участь десяток організацій при 20 мільйонному бюджеті цієї програми. Тут ми забуваємо про таке поняття, як конкуренція і вибір найкращих проектів тому, що всі, хто будуть відповідати базовим вимогам, зможуть отримати фінансування, в незалежності від подального наповнення проекту.
Наталя Соколенко: Що ви, як дослідниця корупції, вбачаєте у цьому процесі? Це почались незворотні процеси, які повертають нас назад чи є ще шанс добитися прозорого, зрозумілого для суспільства розподілу цих грошей і, до речі, за участі ветеранів АТО, ветеранів нової російсько-української війни?
Віра Валлє: Боротьба з цією темою триває вже 1,5 роки мінімум
Наталя Соколенко: Це вже не дискусія – це вже боротьба?
Віра Валлє: Так, це вже у публічному просторі. На моєму досвіді, цілий рік ми змагалися за внесення змін до законодавства. І були внесені постанови, які, на нашу думку, на думку інших активістів, на думку ветеранів, все ж забезпечили б прозорий порядок виділення коштів через їх виділення на фінансування конкретних проектів і заходів, а не на статутну діяльність, квіточки та георгієвські стрічки. Безумовно, це був прорив. Вся ця історія боротьби з корупцією, яка почала відлік від часу Революції гідності, для неї характерна риса – змінення законодавства. І ми маємо багато прогресивних змін, але ми бачимо, що цій зміні законодавства заважає відсутність політичної волі. Я все ж схиляюсь до думки, що це не відкат назад, а це тенденція замороження будь-яких змін. Це питання постає, як маркер відсутності боротьби з корупцією. Ми всі розуміємо, що ветеранська тема – це не тема масштабу корупції в плані сум грошей. Але, як на мене, це маркер того, що та гідність, заради якої стояв Майдан, вона проявила себе виключно на прикладі тих людей, які стояли за гідність, а для нашої влади вона залишилась абстракцією.
у ветеранах потенціал для розвитку громадянського суспільства, яке дуже слабким є сьогодні.
Наталя Соколенко: Це ще маркер ставлення уряду, конкретних урядовців до тих, хто воював, хто воює на Сході, до організацій, які об’єднують сучасних ветеранів російсько-української війни. Тобто не дається змоги прозоро розподілити кошти і серед цих людей, серед цих організацій.
Віра Валлє: Це маркер ставлення до людини і яскравого уособлення тих, хто воював, тих, хто пройшов війну, тих, хто зараз знаходяться на фронті. Тому говорити про такі речі, як гідність, в країні, де гідність ветерана є нічим, і думка ветеранів, які вже достатньо довго змагаються за прозоре законодавство. Те, що ми бачимо зараз, – це передусім ставлення до ветерана. І друге, що для мене важливо, як для людини, яка досліджувала громадянське суспільство, що я бачу у ветеранах потенціал для розвитку громадянського суспільства, яке дуже слабким є сьогодні. Україна має цей потенціал, який держава має підтримувати. А вона блокує.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.