Що зараз відбувається зі справами жертв «Небесної сотні»?

В четвер була презентована доповідь на тему «Відповідальність за порушення закону під час та після подій Євромайдану в Україні».

Олена Бадюк: На що ви звертали увагу на цій доповіді?

Павло Дикань: На цій доповіді розбиралося, чому так довго тягнуться розслідування, чи поніс хтось відповідальність, а якщо не поніс, то чому саме, та який вплив на розслідування має політична складова.

Ми хотіли дійти до якихось загальних рекомендацій стосовно того, що потрібно зробити для того, щоб розслідування були більш ефективним, і як на це може вплинути політична верхівка країни. Адже ми прийшли до висновку, що в першу чергу заважає розслідуванню саме політична воля.

Розслідуванню справ «Небесної Сотні» заважає відсутність політичної волі

Олена Бадюк: Якими саме родинами ви опікуєтеся як правозахисник?

Павло Дикань: Я представляю інтереси ряду родин, в тому числі родин загиблих 20 лютого: родини Сергія Кемського, Юрія Паращука, Андрія Дигдаловича і Устима Голоднюка.

Олена Бадюк: Що заважає розслідуванню?

Павло Дикань: 20 лютого — це той день, коли стосовно виконавців картина ясна. Є претензії до якості доказової бази, але такі недоліки можна усунути, адже вони були допущені на стадії розслідування.

Та стосовно провини вищих осіб ситуація гірша, адже в даному випадку доказова база майже знищена, не існує ніяких наказів та розпоряджень. Саме ця складова характеризує участь високопосадовців, і вона сьогодні може бути доведена через покази свідків та через системність злочину.

Розслідуванню, як я вже сказав, заважає в першу чергу відсутність політичної волі. Також відсутність професіоналізму, досвідчених слідчих, які готові і хочуть розслідувати цю справу. Дуже складно заохотити слідчих до роботи, адже заробітна плата низька, рівень технічного забезпечення надзвичайно поганий — обміну досвіду з сучасними технологіями не відбувалося на протязі багатьох років, і не має до сьогоднішнього дня.

Справа такого рангу в Україні розслідується вперше, обсяг її надзвичайно великий: є більше 2000 тисяч томів, які потрібно докладно вивчати, неймовірний обсяг фото і відеоматеріалів, величезна кількість експертних досліджень тощо.

Але все пов’язано одне з одним. Наприклад, судова експертиза дуже монополізована, і в наслідок відсутності конкуренції її рівень дуже впав. Тому істину встановити дуже складно, а якщо людей стимулюють на те, щоб вони встановлювали необ’єктивну істину, а це те, що потрібно замовнику, то це вже не експертиза.

Олена Бадюк: Хто в даному випадку виступає замовником?

Павло Дикань: У правоохоронній системні залишається ще дуже багато прихильників Януковича. Люстрація як такова провалена, всі колишні керівники «Беркуту» після його перейменування залишилися на місцях. А це вони стояли по той бік барикад, і бачили, хто стріляв, як стріляв, хто скидав людей з колонади, хто керував «тітушками», хто віддавав накази тощо. Але ніхто з них не дає показів.

Я впевнений, що більшість правоохоронної системи залишилися на темній стороні, і це головний чинник спротиву.

Олена Бадюк: Чи багато підозрюваних у виконанні злочинів на Майдані вже затримано і чи зізнаються вони?

Павло Дикань: На липень 2016 року винесено підозру 187-ом правоохоронцям, з них 122 — це рядовий склад, 40 — начальницький склад, і 16 високопосадовців. При чому більше 30% втекли.

Винесено підозру 13-ом прокурорам, з них 10 — з рядового складу, 2 — з керівного, і 1 — високопосадовець — Пшонка, який теж втік.

Також ми знаємо, що близько 300 суддів виносили рішення проти «майданівців», а прокурори і слідчі підтримували незаконні обвинувачення. В багатьох цих справах люди були незаконно затримані.

Приклад того, що ці люди не притягнуті до відповідальності — сигнал системі, що так можна робити і далі.

Олена Бадюк: На цьому тижні 29 суддів було звільнено у ВР, а чи будуть вони притягнуті до відповідальності у справі «майданівців»?

Павло Дикань: По деяким з цих суддів вже відкрито кримінальні провадження, зокрема йде справа по судді Волковій стосовно обставин звільнення командиру «Беркута» Садовника, по судді Царевич і т. і. Та й по іншим суддям мали б бути відкриті кримінальні провадження, тому що це ключові особи, однак на сьогоднішній день я не можу сказати, що це виконується успішно.

Існує багато доказів, які доказують причетність підозрюваних до скоєння злочинів проти активістів

Олена Бадюк: Як можна довести їхню провину?

Павло Дикань: Зараз є покази, що з усіма суддями говорили голови суддів, деякі голови телефонували з Адміністрації президента. Якщо б була воля людей встановити істинну, то самі ці судді дали б покази. Є, наприклад, судді, які надали покази, а потім забрали, аргументуючи тим, що вони щось забули. А на сьогоднішній день КПК приймає в якості доказів лише те, що сказано у суді, а не те, що сказано на досудовому розслідуванні. І судді, і правоохоронці це прекрасно розуміють.

Олена Бадюк: Якими є ваші прогнози у подальшому ході справи «Небесної сотні». Чи можна розраховувати на справедливість?

Павло Дикань: Я дуже сподіваюся, що ці справи будуть доведені до покарання винних, що ті справи, які вже знаходяться в суді, і можуть слугувати певною преюдицією для того, щоб держава могла обґрунтовано притягти до відповідальності вищих посадовців. Але в нашій країні дуже часто політична доцільність переважає над справедливістю. Часто справи передаються до суду під певні дати, вибори, одразу після призначення нового Генпрокурора тощо. І часто прокуратуру не цікавить, чим закінчиться розгляд, а тільки публікація того, що вони передали справу до суду. А поки її розглянуть, прокурор може вже змінитися, з огляду на те, що в нас за 3 роки вже четвертий Генпрокурор.

Олена Бадюк: Яке покарання передбачається для виконавців злочинів проти активістів Майдану? І чи достатньо вже доказової бази для доведення їхньої вини?

Павло Дикань: Жоден з процесів ще не завершив дослідження доказів, більшість процесів ще навіть не дійшли до цієї стадії, тому говорити про достатність доказів я зараз не можу.

Але на мою думку, існує багато доказів, які доказують причетність підозрюваних до скоєння злочинів проти активістів.

Що стосуються строку покарання. У тих справах, де інкримінуються особливо тяжкі злочини — вбивство чи тероризм, може бути присуджено покарання до довічного ув’язнення.