Цей хештег починався як особисті історії, та вивів дискусію про гендерно-мотивоване насильство на рівень суспільства.
«Цей рік показав, хто є хто, і багато людей, які були для мене важливими, я перестала поважати і припинила з ними спілкування.
Також я побачила, що за цей рік багато людей здобули гендерні окуляри, адже вони побачили, що те, що для них було абсолютно допустимим, виявляється когось може ранити. І вони почали корегувати свою поведінку. Особисто мені багато хто говорив, зокрема, чоловіки, що до цієї теми, до знайомства зі мною вони не знали, що, можливо, роблять щось неправильно. Тема насильства ніколи не була частиною мого професійного життя, зараз я бачу, що йде все до того, що почну цим займатися на рівні громадської організації, бо це переросло в приватний активізм», — розповідає Анастасія Мельниченко.
Анастасія Мельниченко написала книжку, в якій зібрала історії людей, що погоджувалися опублікувати те, що з ними трапилося, під хештегом #янебоюсясказати
«Спеціально для книги я просила, щоб мені надсилали історії, які будуть читатися підлітками. Але ця книга — не є збірка історії, вони лише ілюстрації до основного тексту. В книзі більше трьох десятків історії, три з яких — історії чоловіків», — додає Анастасія Мельниченко.
Детальніше слухайте у доданому звуовому файлі.