«Громадське радіо»
Заступник міністра охорони здоров’я Павло Ковтонюк розповідає про реформу фінансування медицини та специфіку вибору сімейного лікаря-терапевта.
Анастасія Багаліка: Як це буде відбуватися? Як вибрати сімейного лікаря?
Павло Ковтонюк: Цього року ми запускаємо реформу фінансування медицини. Зміни будуть стосуватися первинної ланки медицини, вашого сімейного лікаря, терапевта, педіатра, і ваших відносин з ним. Орієнтовний час, коли ми почнемо в регіонах починати конкретні дії, — це весна. Принаймні ми створимо для регіонів можливості почати це навесні. В кожному регіоні ця реформа буде починатися по готовності.
Для людини вона буде починатися з того, що треба буде піти, обрати собі будь-якого лікаря, не тільки того, який працює за вашим місцем прописки, а будь-кого, і прикріпитися до нього, уклавши з ним угоду, яка буде свідчити, що ви будете його пацієнтом. Обрати лікаря — дуже просто: можна просто піти в поліклініку і вибрати когось із тих, хто є там, а можна піти до свого знайомого хорошого лікаря.
В кожного лікаря буде свій список пацієнтів, і кошти будуть іти за цим списком, тобто за кожною конкретною людиною.
Анастасія Багаліка: У людей вже є практика заводити свого терапевта, який лікує і дітей, і дорослих вже роками, але, звичайно, за додаткову плату. До цього лікаря теж теоретично можна прикріпитися?
Павло Ковтонюк: Ми якраз і хочемо зробити так, щоб людина прикріплялася до того лікаря, якому довіряє. Бо сьогодні той терапевт чи педіатр, що працює в поліклініці, отримує кошти платників податків, але людина ним не користується, а платить людині, якій реально довіряє.
Ми робимо реформу, щоб гроші, які людина заплатила з податків, пішли цій людині, якій вона довіряє.
Валентина Троян: Чи не буде конкуренції між лікарями?
Павло Ковтонюк: Звичайно, буде. Наша мета якраз і полягає в тому, щоб створити конкуренцію між лікарями, і щоб вони нарешті стали фінансово зацікавлені у своїх пацієнтах. На сьогодні схема оплати лікарям не зацікавлює їх ні в чому, вони працюють по бюджетній тарифній сітці, отримуючи невелику зарплату, яка не залежить від результатів їхньої діяльності.
Анастасія Багаліка: В чому буде сенс реформи для самих лікарів? Як їм будуть надходити ці гроші, яку йтимуть за пацієнта?
Павло Ковтонюк: Для лікарів сенс дуже простий: якщо пацієнти їм довіряють, це буде визнаватися державою у вигляді грошової винагороди. Не буде фіксованих зарплат, буде дохід, який буде залежати від того, скільки пацієнтів довіряє лікарю, і як добре він їх лікує. Мені здається, це максимально орієнтовано на лікаря і справедливо.
Анастасія Багаліка: Скільки коштуватиме один пацієнт?
Павло Ковтонюк: Фінансування буде відбуватися за державними тарифами, єдиними по всій Україні, які будуть встановлюватися за ведення одного пацієнта на один рік, це називається капітаційна ставка. Це метод використовується по всій Європі. За попередніми розрахунками, такий середній тариф складає 210 гривень на людину на рік. Але для дітей і старших людей цей тариф буде більшим, тому що вони потребують більшої уваги лікаря. Тобто дохід лікаря також буде залежати від списку його пацієнтів.
Анастасія Багаліка: Скільки буде приблизний дохід лікаря на місяць за нової системи?
Павло Ковтонюк: Це буде залежати від кількості пацієнтів і умов його роботи. Орієнтовна кількість пацієнтів на одного лікаря на сьогодні — 1500 осіб в місті і 1200 осіб в селі. Ми зробимо цей поріг трохи вищим, верхня межа буде складати 2000 осіб. Відповідно, скільки таких пацієнтів до верхньої межі буде, стільки коштів і надходитиме.
Далі постає питання, на яких умовах працює лікар. Він зможе бути фізичною особою-підприємцем і отримувати всі кошти сам на себе і, відповідно, самостійно нести всі видатки, або працювати у медичному закладі. Тоді цей заклад отримуватиме кошти за пацієнтів і самостійно встановлюватиме політику оплати праці лікарів, які домовляються з керівництвом.
Валентина Троян: Тобто буде певний ліміт пацієнтів?
Павло Ковтонюк: Так, ми встановимо ліміт у 2000 пацієнтів. Але по Україні не рідкими є випадки, коли пацієнтів більше. Це, в основному, стосується сіл, де мало лікарів. Там буває по 3-4 тисячі пацієнтів, але ми не будемо адміністративно штучно казати, щоб люди не ходили до лікаря
З часом ми підберемо для країни певний ліміт, який буде жорстко встановлений. Тому що має бути певний ліміт, вище якого уже втрачається якість, але у кожній країні він свій.
Анастасія Багаліка: Але, очевидно, в селах мало і самих лікарів, і пацієнт не має з чого вибрати.
Павло Ковтонюк: Так, в селі і місті ситуації абсолютно різні. В місті є багато лікарів, і у пацієнта є вибір, а в селі вибору, як правило, немає, там тільки один лікар. В селах система побудована так, що цей лікар працює там, бо люди самі цього хочуть. Тобто абсолютно в повноваженнях громади запросити цього лікаря або попросити його звідти піти.
В селі є свої переваги. По-перше, до тебе гарантовано прийде громада всього села, а в місті є конкуренція. По-друге, вартість життя в селі набагато нижча, а тарифи однакові по всій країні. По-третє, в селі, як правило, громади додатково мотивують своїх лікарів житлом та якимось іншими пільгами. Тобто і там, і там є як плюси, так і мінуси, але система буде працювати так, щоб і там, і там лікар мав приблизно один і той же рівень доходу.
Анастасія Багаліка: Поясніть, як буде відбуватися надання стандартних послуг первинної медичної допомоги. Наприклад, чи зможе сімейний лікар надавати довідки дітям після хвороби для школи і садочків? У якому форматі це буде відбуватися? Адже тут існує ціла бюрократична система.
Павло Ковтонюк: Я знаю цю систему і, буду з вами відвертий, це ціла біда. Наша мета дуже проста — лікар, до якого ви приписалися, повинен видавати вам всі довідки. Звичайно, це не просто буде зробити, але ми працюємо над тим, щоб все замикалося на вашому лікарі, щоб це було ваше єдине вікно в систему охорони здоров’я.
Валентина Троян: Чи потрібно буде після реформи платити ще якісь благодійні внески в лікарнях?
Павло Ковтонюк: Ми хочемо навести в цьому порядок дуже простим способом. Буде прийнятий стандарт первинної медичної допомоги. Все, що входить в цей стандарт, буде оплачено державою, і ви не повинні за це платити.
Це нормальна цивілізована система, яку ми будемо вводити спочатку на первинній ланці, а наступного року доберемось і до поліклінік, і до спеціалізованих діагностичних клінік та лікарень. Ми будемо працювати над тим, щоб таких нібито «благодійних» внесків не було, і були чіткі гарантії.
Анастасія Багаліка: Скільки отримає той лікар, якого я хочу за мене? Чи буде він зацікавлений взяти мене як пацієнта?
Павло Ковтонюк: В цій системі буде одна дуже важлива річ і треба, щоб лікарі її почули. Ми цю систему спроектували так, що лікар, у якого є 2000 пацієнтів матиме абсолютно гідний дохід, вищий за середній по країні.
Якщо ви помножите 2000 на 210, то можна порахувати, який дохід це може принести. Звичайно, якщо ти ФОП, то близько половини це, звичайно, будуть видатки, але при всіх сценаріях цей дохід є нормальним. Тому ми будемо карати за те, що лікарі братимуть з пацієнтів гроші. Це дуже важливий момент: оскільки ми вводимо справедливу систему оплати праці лікарю по договору, то будуть жорсткі санкції за його невиконання.
Анастасія Багаліка: Тобто 2000 пацієнтів на 210 гривень на рік за одного — це близько 420 000 тисяч гривень на рік. Тобто, в середньому, за місяць лікар буде отримувати 35 тисяч гривень брудними, без податків.
Павло Ковтонюк: Так.
Анастасія Багаліка: Чи можна змінити сімейного лікаря, якщо людина його вже обрала, але помилилися?
Павло Ковтонюк: Так, міняти сімейного лікаря можна буде вільно. Більше того, ми ставимо собі за мету, щоб змінювати його можна було скільки завгодно. Ми будемо запроваджувати електронний реєстр пацієнтів, відповідно, всі вони будуть в комп’ютері, і це означатиме, що змінювати лікарів можна буде часто. По комп’ютеру можна дуже легко побачити, якщо людина записалась до іншого лікаря, відповідно, комп’ютер сам зможе анулювати запис до попереднього лікаря.
Ми закликаємо, як тільки у вашому місті почнеться кампанія по вибору сімейного лікаря, іти і обирати його. Але так само не треба боятися, що ви не встигнете, бо це буде працювати від початку і назавжди.
Анастасія Багаліка: Що буде відбуватися з поліклініками і лікарнями, які надають первинну медичну допомогу? Що буде з тими лікарями, яких не обрали?
Павло Ковтонюк: Рішення стосовно них буде приймати керівництво, тому що, якщо їх не обрали, то їх і зараз не оберуть. Це буде неприємний момент, але момент справедливий, тому що гроші людей повинні іти туди, де надаються медичні послуги.
Анастасія Багаліка: Де будуть робитися медичні щеплення, якщо людина обрала сімейного лікаря, який не працює в дитячій поліклініці?
Павло Ковтонюк: Лікар зможе робити щеплення там, де він працює. Вакцини будуть отримувати всі, у кого будуть пацієнти, що підлягають вакцинуванню. Все це буде видно в електронному реєстрі пацієнтів.
Валентина Троян: Хто забезпечуватиме обладнання для лікарів?
Павло Ковтонюк: Це справа самої медичної практики і її власника. Якщо власник приватний практикуючий лікар — це його обов’язок, якщо власник громада — значить громада, якщо власник держава — тоді держава. З податків оплачується тільки медична послуга.
Валентина Троян: Тобто, якщо це сільський лікар, тоді обладнання має купувати село за сільський бюджет?
Павло Ковтонюк: Так.
Валентина Троян: Як ситуацію з лікарями будуть вирішувати в «сірій зоні» на Донбасі, де в деяких селах зовсім немає лікарів?
Павло Ковтонюк: Донбас у медицині, як в інших сферах, — це особливе і проблемне питання. Ця система забезпечить гідний дохід лікарю, незалежно від того, де він працює, але є і інші умови, на які не впливає Міністерство охорони здоров’я. Ми будемо розбирати конкретні питання із керівництвом військово-цивільних адміністрацій.
Наприклад, зараз ми так само займаємося утворенням госпітальних округів, але на Донбасі це відбувається досить своєрідно, і ми будемо робити окрему робочу групу в Донецькій і Луганській областях по тому, як там формувати госпітальну мережу. Там є багато особливостей.
Анастасія Багаліка: Як будуть виглядати оголошення про прикріплення до лікарів?
Павло Ковтонюк: Зараз ми працюємо з місцевою владою над тим, щоб провести масштабну рекламну кампанію для населення. Кожного місяця до нас з’їжджаються представники з усіх регіонів, і ми плануємо з ними в неформальній обстановці те, як ми будемо це все запускати. Ми діємо в дусі децентралізації. Тобто ми на центральному рівні встановлюємо правила і відкриваємо певні можливості, а далі йде робота самого регіону, бо це їхні люди і їхні заклади. Ми відкриємо можливість регіонам починати це уже з весни, але хто буде готовий — той почне, а хто не буде — почне це пізніше.