СІЗО Лефортово — це російська Гуантанамо, — Афанасьєв

Колишній російський політв’язень Геннадій Афанасьєв розповідає про умови утримання в СІЗО Лефортово.

Олена Бадюк: У блозі на порталі «Крим. Реалії» ви зазначили, що період перебування в слідчому ізоляторі Лефортово ви назвали «мій рік і чотири місяці абсолютної тиші». Це означає, що не було жодних можливостей для комунікації?

Геннадій Афанасьєв: Там не бачиш не тільки адвокаті в і консулів, а й інших в’язнів, нікого. Знаходишся або один, або з якимось сусідом. Це весь простір, який ти маєш.

Перший раз я там перебував рік і чотири місяці, а потім мене ще на два місяці повернули, коли вже звільняли з російського полону. Повернення знову до Лефортово — це були найбільш жахливі відчуття за ці два роки. Це не стандартна в’язниця, це в’язниця ФСБ. Всі офіси працівників знаходяться в цьому слідчому ізоляторі. Цей слідчий ізолятор напряму підпорядковується Федеральній службі виконання покарання. Коли туди приходять комісії, дуже легко в’язня вивести через чорний хід, повести на якісь слідчі дії і повернути його назад, коли комісія піде. Те, що знайшли Романа, це дивовижно. Ми можемо застерегти його катування і пригнічення.

Тетяна Трощинська: Ви вважаєте, що могло статися так, що про українського в’язня не знали б місяцями, якби не випадок, коли правозахисники зустріли його там фактично випадково?

Геннадій Афанасьєв: Тому ми і не знаємо точну кількість українців, які перебувають під арештом.

Тетяна Трощинська: У своєму блозі ви писали, що вам почали погрожувати Лефортово під час катувань у Криму.

Геннадій Афанасьєв: Для російських в’язнів слово «Лефортово» означає таку ж в’язницю, як Гуантанамо. Ніхто не хоче туди потрапити, але й не уявляє, що там всередині. Всі найстрашніші злочинці перебувають в Лефортово. Тому й мені казали під час катувань, що мене повезуть в Лефортово.

Олена Бадюк: Чи надавалася за необхідності медична допомога в Лефортово?

Геннадій Афанасьєв: В Лефортово непогана медична допомога через те, що правозахисники там перебувають чи не кожного тижня. Тому Зоя Свєтова змогла знайти Романа. Туди постійно ходить комісія.

Я не бачив, щоб в Лефортово когось катували. Їх туди привозять вже закатованими. Вони відлежуються місяць — два, поки вони повернуться до нормального стану. Тоді їх показують.

На моїх очах людям давали психотропні препарати на допитах, після чого вони кілька діб не могли згадати, що з ними коїлося, що вони казали, де вони були.

Лефортово — це надзвичайний психологічний тиск, це камери, вічко, в яке зазирають охоронці по 40 секунд. Ти ніколи не чуєш цього. В’язниця десь на 400 в’язнів. Все прослуховується. Перші 5 місяців біля Романа будуть саме агенти від ФСБ чи люди, які співпрацюють з адміністрацією. Їм пообіцяли зменшення строку, якщо вони будуть збирати якусь інформацію.

Ми вже збираємо кошти, щоб купити теплі речі, щоб перерахувати йому кошти на рахунок, щоб він міг морально і фізично краще себе почувати. Це необхідно.

Наголошую, щоб люди писали листи до Романа. Це його підтримає і дасть можливість вистояти.

Олена Бадюк: Чи дозволялося тримати при собі якісь речі?

Геннадій Афанасьєв: Коли потрапляєш до Лефортово, всі речі, які є при тобі, вилучаються. Тобі відразу вдягають в синю порвану робу, яка більша за тебе за розміром. Навіть спідню білизну видають таку, яка належала іншим в’язням, які звільнилися. Це робиться, щоб пригнічувати. Щоб перевдягнутися в інший одяг, тобі треба його мати. Якщо одяг не передадуть, то не буде, в що перевдягатися. Все вилучається. Змоги отримати це немає.