facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Солдати на Донбасі просять заграти пісні Скрябіна, — Сергій Танчинець

Про виступи українських музикантів на Донбасі та спілкування з мешканцями Донецької і Луганської областей говоримо з вокалістом гурту «Без Обмежень» Сергієм Танчинцем

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

Ефір ведуть Олег Білецький і Наталка Соколенко.

Сергій Танчинець: Вперше ми поїхали на Донбас з легкої руки Соломії Вітвіцької, там вже були зібрана команда, зокрема, учасниці гурту «Врода», співачка Ейра, Надія Васіна, колектив «Барви». У мене особисто ці поїздки почалися більше року тому назад.

Олег Білецький: Для вас це — особливі виступи? І за звучанням, і за атмосферою.

Сергій Танчинець: Різниця колосальна. Там, на Донбасі, зібрані люди з усієї країни, половина яких була викликана повісткою. І ці люди напевно б ніколи не потрапили на мій виступ, тому що є люди старшого віку, їм за 50 років, вони б займалися своїми справами. А тут вони потрапляють сюди. Їм безмежно цікаво. До того ж 99% слухачів на цих концертах — це чоловіки, а серед «батальйону Соломії Вітвіцької» лише я один чоловік, інші — дівчата. Там хлопцям це дуже приємно, тому що багато з них на війні вже рік або понад рік і не бачили дівчат. Їм приємно просто поспілкуватися, потримати їх за руку, і це все видно на їхніх обличчях.

Наталка Соколенко: Які пісні просять заспівати бійці після того, як ви виконуєте свою програму?

Сергій Танчинець: В останній поїздці просили заграти «Маму» покійного Скрябіна. Я її не заграв, але ми її увімкнули з комп’ютера. Просять українські народні пісні — «Червону руту», «Верше, мій верше».

Олег Білецький: Що хлопцям там подобається більше — веселі пісні чи серйозні речі, щоб можна було замислитися над життям?

Сергій Танчинець: Серйозного їм вистачає, тому їм, звісно, найкраще йдуть веселі треки. Зокрема, українські народні пісні.

Але вони жадібні до всього цивільного. І під час цих виступів питали, зокрема, про незрозумілі рухи на Майдані. Зокрема, про так званий «Майдан-3». Вони цим обурені. В соцмережах, коли хтось пише про збір наметів чи чогось для нового «Майдану», бійці пишуть: «Краще оце все нам відправте».

Але на концерти приходять і місцеві жителі. Коли ми виступали у Білокуракиному, це райцентр у Луганській області, там живе 12 або 15 тисяч людей, на площі зібралися близько тисячі глядачів.

Наталка Соколенко: Ви чули там українську мову від місцевих мешканців?

Сергій Танчинець: По-перше, української мови багато, по-друге, там було більш, ніж тисяча людей, з них багато людей були в вишиванках, із прапорами, разом із нами співали гімн. Там дуже багато українців, які чекають на Україну, і наш обов’язок її туди принести.

Олег Білецький: Є думки у вас виступити в Маріуполі?

Сергій Танчинець: У Маріуполі були проїздом, але були у військових частинах. Я б з величезним задоволенням туди приїхав на концерт. Але нас знають краще на Західній Україні, ми звідти родом. І мені здається, що нас у Маріуполі там не чекають, у плані популяризації.

Олег Білецький: З приводу популяризації — Ви підтримуєте ідею квотування популяризації української музики в радіоефірі?

Сергій Танчинець: Підтримую. Треба керовано редагувати цю російську музику. Я чув вислови, що ми слабі музиканти, і хочемо позбутися конкурентів. Але там нема конкурентів. там музикантів можна порахувати на 5 пальцях: Земфіра, БГ і так далі. «Блестящие», «Поющие трусы» — це не конкурент, наприклад, для українського гурту Kozak System .

Поділитися

Може бути цікаво

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

Найчастіше з-поміж ЗМІ в Україні закриваються телеканали — медіаекспертка

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз

«Були побоювання, що гра не побачить світ»: S.T.A.L.K.E.R. 2 виходить у реліз