Справи Юрія Крисина. Інтерв'ю з журналістом, який стежить за процесами

Про його справи поговоримо з журналістом, який пильно стежить за цими судовими процесами, Станіславом Козлюком.

Ірина Ромалійська: Що відбувалося останнього тижня по справах Крисіна?

Станіслав Козлюк: Десь три місяці тому по пану Крисіну в суді почали розглядати нову справу, яка стосується викрадення і катування активістів часів Євромайдану. Три місяці тягнуться підготовчі засідання, адвокати Крисіна намагалися цього тижня відвести суддю, чого, на щастя, не відбулося.

В цій новій справі є ще кілька епізодів – закидання протестувальників в ніч на 18 лютого світлошумовими гранатами, застосування насильства. В цій справі фігурує ще пан Чемес, який зупиняв журналіста Веремія, тримав його, поки «тітушки» до нього не добіжуть.

Ірина Ромалійська: Нагадаємо, хто такий Юрій Крисін?

Станіслав Козлюк: За версією слідства, він причетний до вбивства журналіста В’ячеслава Веремія, його небезпідставно називають «тітушководом», оскільки нібито пан Крисін міг зібрати певну кількість людей спортивної зовнішності і виконувати певні завдання. Наприклад, знайшли на окремих відеозаписах під час спроби захоплення Лук’янівського ринку у 2012-му році «тітушками» людину, дуже схожу на пана Крисіна. Була ще історія із захопленням Мансарди на вулиці Софіївській, і теж на відеозаписах є людина, яка дуже схожа на пана Крисіна.

Читайте також: Справи Майдану: захисту Крисіна не вдалося вчергове затягнути процес

Ірина Ромалійська: За словами прокурора Донського, Крисін сам хизувався, що може за годину зібрати три з половиною тисячі «тітушок» і організовувати силові акції.

Станіслав Козлюк: І ці слова не далекі від реальності, адже Крисін має ще один умовний вирок вже після Майдану за необережне поводження зі зброєю, коли в нього в машині нібито знайшли гранату. Пізніше після того, як він отримує вирок, людина, схожа на Крисіна, з’являється на відеозаписі нападу на автомобільну заправку на Севастопольській площі. І ця справа також опиняється в суді, там відбуваються дуже дивні речі. Наприклад, «залегендований» свідок, який мав свідчити  про всі ці події, раптово зникає, а через певний час його в суд приводять адвокати Крисніа. І він відмовляється від своїх попередніх свідчень.

Ірина Ромалійська: Найбільш відомим Крисін став через справу зі вбивством В’ячеслава Веремія. Як відбувалося саме вбивство?

Станіслав Козлюк: Це сталося в ніч на 19 лютого 2014-го року на перехресті вулиць Володимирської та Житомирської. Тоді групи «тітушек», серед яких група Крисіна, перекривають це перехрестя, швидше за все, щоб блокувати відступ майданівців кудись вглиб Києва. І там їде таксі з В’ячеславом Веремієм, який нібито починає знімати на камеру дії «тітушок». Під таксі кидають світлошумову гранату, таксі зупиняється, пасажирів і водія витягають і починають бити. Журналіст Веремій якось виривається, намагається втекти і в нього стріляють. Потім, за версією слідства, пан Чемес зупиняє Веремія, його наздоганяють всі інші «тітушки» і починають його знову бити, зокрема і пан Крисін. Після певного часу Веремій зміг вирватися, добігти якось до людей, які передали його в швидку, але Веремій помер в лікарні від втрати крові.

Ірина Ромалійська: А версія Крисіна, що він його бив битою до пострілу, і вмер Веремій саме від пострілу, а не від побиття. Але ж, якщо навіть так, то поранення могло стати смертельним від того, що організм був ослабленим від побиття.

Станіслав Козлюк: Тут взагалі йдеться про діяльність групи людей, про спільний умисел. Важливо, що окрім Веремія вбили ще одного протестувальника і поранили  близько семи людей, одній людині навіть пробили легені арматурою. І все це вчиняли «тітушки», які були на тому перехресті.

Ірина Ромалійська: І що ми отримали? Прокуратура цю справу відносно Крисіна перекваліфікувала з вбивства на хуліганство. І слідство встановило, що загинув Веремій від пострілу, а стріляв Джалал Алієв – «Діма Дагестанець», який начебто вже загинув на Донбасі, як повідомив Володимир Рубан. Але перевірити це ми не можемо.

Станіслав Козлюк: Так. Отже, починається розслідування. Спочатку за нього бралася Генпрокуратура, був слідчий прокурор, який перекваліфіковує справу із умисного вбивства на хуліганку. Родичі Веремія оскаржують це в суді, справу по вбивству відновлюють, але через певний час знову закривають. Причому закривають доволі дивно, тому що рішення про закриття кримінального провадження за фактом умисного вбивства, тобто за 115 статтею, було винесено у кримінальному провадженні, в якому стаття 155 не фігурує. І навіть якщо б прокурор, який стоїть вище, спробував скасувати це рішення, він не зміг би цього зробити, тому що в провадженні по Крисіну, рішення про скасування вбивства не було, воно було в якійсь іншій справі. І Крисіна тоді засудили до умовного терміну з відтермінуванням на два роки.

Після чого були акції протесту, Крисін намагався сховатися в дитячій кардіології, він приходив у Дарницький суд, де його закидали сніжками. Він сказав, що це ризики для його життя і здоров’я, і з ним хочуть розправитися. Після цього він відмовляється прийти на суди, і після того, як він відмовився прийти на суди, його закрили в СІЗО. Зараз триває апеляція по справі, яку перекваліфікували на хуліганство.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.