Стан правовоохоронної царини схожий на ситуацію після Жовтневої революції, — Баганець

Олексій Баганець, заступник Генерального прокурора України (2014-2015), розповідає про реформу правоохоронної системи.

Михайло Кукін: Однією із топ-тем останнього тижня є тема депутата Онищенко. Вчора скандальний ресурс «Страна.UA» опублікував першу частину нібито запису розмови Онищенка з Олесем Довгим. Сам Довгий уже визнав, що переговори були, хоча достовірність цих записів ще не підтвердив. Парламент ініціював створення слідчої комісії, але я ще нічого не чув про реакцію з цього приводу нашої правоохоронної системи. Що ви скажете з цього приводу?

Олексій Баганець: Я з 2012 року постійно критикував прийнятий ще при владі Януковича Кримінально-процесуальний кодекс України, я говорив про те, що він неефективний, що він буде перешкоджати боротися зі злочинністю і сприяти порушенню прав громадян. Але як би його не критикували, але в статті 214 КПК чітко написано про те, що будь-яка з заяв повідомлення про злочин або самостійне виявлення слідчими і прокурорами з будь-якого іншого джерела обставин, які можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, слідчі і прокурор повинні негайно, не пізніше 24 годин, зареєструвати в єдиному реєстрі досудових розслідувань і розпочати слідство.

Олена Терещенко: Тобто справа Онищенко — це привід для того, щоб розпочати слідство?

Олексій Баганець: Звичайно.

Михайло Кукін: І навіть публікація в ЗМІ є таким приводом.

Олексій Баганець: Звичайно. Це теж підходить під те джерело, з якого дані чи обставини теж можуть свідчити про те, що вчинено кримінальне правопорушення.

Реєстрація такого повідомлення не означає, що вже встановлена чиясь вина, але проводити досудове розслідування за цим фактом треба обов’язково, щоб або підтвердити те, що говорить той же Онищенко, або спростувати це.   

Михайло Кукін: Більше того, зараз в ЗМІ роздруківки аудіорозмови Онищенка певним чином коментуються і не виключено, що вони пояснюються під певним суб’єктивним кутом зору.

Олексій Баганець: І ми ж не впевнені, що на цих плівках записані розмови саме нашого президента чи будь-кого з народних депутатів. Без проведення досудового розслідування та аудіоекспертизи неможливо підтвердити, чи були такі розмови.  

Олена Терещенко: Зараз у парламенті є ініціатива створити чергову слідчу комісію у справах корупції і йдеться саме про записи Онищенко, але ми знаємо, що це ні до чого не призводить. Хто насправді має займатися цим слідством: народні депутати або прокуратура, суд і слідчі?

Олексій Баганець: Конституція України говорить, що посадові особи, органи державної влади повинні діяти у спосіб у межах своїх повноважень, відповідно до українського законодавства, тобто народні депутати повинні займатися законотворчою діяльністю, а органи досудового розслідування — своєю справою, а саме — реєструвати кримінальні правопорушення і проводити досудове слідство.

Стосовно створення слідчої комісії, я вважаю, вже достатньо маніпулювати свідомістю людей, щоб вони покладалися на її діяльність. Уявіть собі, в Україні до цього часу немає закону, який регламентує діяльність цих слідчих комісій. Тобто які правові наслідки можуть мати їхні результати і висновки? Абсолютно ніякі. Це робиться більше для піару або щоб поквитатися зі своїми політичними опонентами.

Якщо ми йдемо в Європу і говоримо всім, що ми правова демократична держава, ми повинні діяти, відповідно до тих повноважень, які виписані Конституцією і законами України.   

Олена Терещенко: І давайте перейдемо до наступного скандалу, з Новінським. Вчора було засідання регламентного комітету Верховної Ради. За висловом одного з депутатів, комітет вирішив нічого не вирішувати, а вирішувати він буде начебто завтра, і останнє слово буде за спікером парламенту та Верховною Радою.

Новінського звинувачують у викраденні священика Драбинка нібито для того, щоб замість митрополита Володимира, який в той час хворів, поставити на його посаду креатуру Януковича. Є заява Драбинка, але Новінський, звичайно, з цим не погоджується.

Михайло Кукін: Звичайно, можна було б повірити, що це політичне переслідування опозиції, оскільки Новінський — депутат від «Опоблоку». Але ж багато депутатів від «Опоблоку» прекрасно себе почувають при нинішній владі.

Олексій Баганець: Мені важко коментувати це в чисто політичній площині. Я висловлюсь як спеціаліст в правоохоронній галузі. Перш за все, я хочу сказати, що факт позбавлення волі Драбинка і переховування його в різних місцях працівниками тодішньої міліції дійсно був. Те, що цей факт мав місце саме з мотивами впливу на тодішнього владику російської православної церкви, теж доведено. Зараз я, звичайно, не маю доступу до нинішнього кримінального провадження по цій справі, і тому я не знаю, чи є достатньо даних кримінального провадження, які б свідчили або давали можливість підозрювати саме Вадима Новінського в причетності до цього кримінального правопорушення.

У цьому випадку варто зазначити, що, на відміну від випадку з депутатом Мосійчуком, процедура повідомлення про підозру Новінському про його притягнення до кримінальної відповідальності була дотримана.

Михайло Кукін: Але і на прикладі Онищенка, і на прикладі Клюєва ми знаємо, що люди встигають залишити межі України.

Олексій Баганець: З цього приводу я чув і виступ заступника Голови Верховної Ради України, що в таких народних депутатів треба негайно забирати паспорти, але якщо ми хочемо іти в Європу і отримати безвізовий режим з Європою, ми повинні суворо дотримуватися тих принципів, яких дотримуються в Європі. Перш за все, це принцип верховенства права. Не можна людину обмежити законом вільно пересуватися. Треба чітко передбачити Конституцією, коли людину можна позбавити свободу вільно пересуватися або покидати кордони України. Для цього треба внести подання на сесію Верховної Ради і проголосувати. У народного депутата тому і існує імунітет, щоб не можна було використати правоохоронні органи, для того щоб зводити рахунки зі своїми політичними опонентами.

Михайло Кукін: Кілька правозахисників у цій студії говорили, що Україна ще ніколи не була такою далекою від правової держави, як після Революції Гідності, яка мала зовсім протилежну мету.

Олексій Баганець: Я можу з вами погодитися, що, на превеликий жаль, нова демократична влада, та законодавчі акти, які вона прийняла після Революції Гідності, не направлені на суворе дотримання прав і свобод громадян та забезпечення виконання державою взятих на себе зобов’язань Конституції по захисту громадян від злочинних посягань.

Коли на моїх очах приймали закони, які відверто суперечили Конституції України, і вводили їх в дію, для мене це було дико.

Як може, наприклад, існувати та ж прокуратура з жовтня 2014 року, коли в законі про прокуратуру були записані одні функції прокуратури, а у Конституції продовжували діяти попередні? Як можна було обмежити або позбавити прав громадян у новому законі, які вони мали у попередньому законі про прокуратуру?

А що ми зробили з реформами у Національній поліції? Я ще у листопаді 2015 року попереджав, що при такому підборі кадрів у патрульну поліцію, ми цих молодих ненавчених людей просто кидаємо на вулицю, де вони зіткнуться із жорстокою вуличною злочинністю, і ці діти будуть гинути.

Олена Терещенко: Тобто у цій трагедії у Княжичах ви бачите наслідки цієї системи?

Олексій Баганець: Так, це наслідки так званої реформи у Національній поліції, і коли ми таким же чином формували атестаційні комісії для підбору кадрів у Нацполіцію, коли ми підбирали керівників у новостворене у Національне антикорупційне бюро. Підбором кадрів, тим більше на керівні посади у правоохоронні органи, у нас займалися люди, некомпетентні в цьому. І тому, коли я чую коментарі речників Міністерства внутрішніх справ про причини події у Княжичах, я відповів би їм одним словом. Вони зруйнували під час так званих реформ систему Національної поліції. Коли раніше на місцях начальник тодішнього УВД області у своєму підпорядкуванні мав всі без виключення структурні підрозділи, які є в системі Міністерства внутрішніх справ, то нинішній начальник Національної поліції, наприклад, Київської області, у своєму підпорядкуванні має лише кримінальний розшук, слідчі підрозділи і дільничих.

Михайло Кукін: Дуже часто говорять, що про непрофесіоналізм у нинішній системі говорять лише колишні ображені кадри.

Олена Терещенко: А мені ця ситуація нагадує події після революції 1917 року.

Олексій Баганець: Ви у мене з язика зняли. Я про це вже багато писав і говорив. Мені нинішня система у правоохоронній системі Україні, на превеликий жаль, нагадує перші 2-3 роки тодішньої радянської Росії, коли всі працівники поліції та прокуратури були звільнені, і на їх місце прийшли каторжани, колишні робітники заводів, політв’язні, матроси, солдати. Це призвело до того, що в радянській Росії був настільки великий розгул злочинності, що дійшло до того, що тодішній вождь міжнародного пролетаріату, проїжджаючи пізно ввечері Москвою на своїй службовій машині з охороною, був зупинений в центрі Москви відомим бандитом Кошельковим, він був викинутий з машини, отримав удар ногою і був змушений добиратися у Раднарком пішки.

Лише після того було термінове таємне засідання Раднаркому, і було прийняте рішення про залучення спеціалістів. І колишні спеціалісти верталися і допомагали новій так званій радянській міліції займатися допомогою по організації її роботи.

Я ніколи не погоджусь з тими докорами, що це слова колишнього ображеного співробітника системи, бо мені вже немає чого вертатися в прокуратуру. Мені 63 роки, і я своє у прокуратурі вже відпрацював.