facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Столиці потрібен центр ночівлі для безхатченків на лівому березі, - Крикунов

Як функціонують київські пункти обігріву?

Столиці потрібен центр ночівлі для безхатченків на лівому березі, - Крикунов
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 2 хвилин

Ми запитали в директора Департамента соціальної політики КМДА Юрія Крикунова

Юрій Крикунов: Взагалі в нас існують пункти обігріву цілорічно, вони починають розгортатися у середині жовтня, і закінчують свою роботу, коли стає тепло, наприкінці квітня. Але є чергові пункти обігріву, які працюють на базі районних територіальних центрів надання соціальних послуг.

Коли температура падає до -20 °C, за рішенням Київського міського штабу з подолання наслідків надзвичайних ситуацій, приймається рішення про цілодобове функціонування пунктів обігріву і відкриття додаткових. Тоді, окрім тих десяти, про які я кажу, ми розгортаємо додаткові пункти на базі комунальних підприємств, лікарень, керуючих компаній, які працюють в цілодобовому режимі.

Пункт обігріву  – це, насправді, центр надання соціальних послуг населенню, якщо ми беремо звичайний робочий режим діяльності центру. Тобто це місце, де ми кожен день надаємо соціальні послуги дітям з інвалідністю, людям поважного літнього віку, малозабезпеченим тощо. А коли стає холодно, ті самі працівники розгортають додаткову функцію – гарячий чай, плід, допомогу психолога та першу медичну допомогу.

Це звичайна кімната, в якій тепло, там можна випити чаю, з’їсти якесь печиво.

Анастасія Багаліка: Чи можна ночувати на пункті обігріву?

Юрій Крикунов: Ні, ночувати не можна, але будь-якій людині, яка ставить таке питання, ми говоримо, що на Суздальській 4/6 є і соціальний готель, і будинок соціального піклування, де будь-яка людина без сталого міста проживання може знайти собі ночівлю.

Анастасія Багаліка: Це один пункт на цілий Київ?

Юрій Крикунов: Так, такий один, крім того, в нас є спеціальний пансіонат для людей без постійного місця проживання, але він розташований ще далі – в Ясногородці.

Анастасія Багаліка: Але один центр не справляється з кількістю тих, хто хотів би переночувати в теплі. В Києві може бути вирішена ця проблема – побудуванням ще одного такого центру?

Юрій Крикунов: Раніше таких центрів, які опікувалися людьми без сталого місця проживання, було два: на правому березі – на Суздальській і на лівому березі – приватний центр соціального партнерства, який був розташований на території колишнього дитячого садочка. В 2016-му році він ще працював, а потім закрився. Це проблема приватних центрів: є фінансування – працюють, немає – не працюють.

І ви праві в тому, що один такий центр не справляється з поставленою задачею. Київ в нас розкинутий по двох берегах, і люди з лівого берега, яким немає де переночувати в теплі, починають мігрувати  на правий, а це додаткове навантаження на транспорт і таке інше. Тобто на лівому березі центр необхідний.

Станом на зараз є приміщення, яке може бути використане для цієї мети, але воно поки що в непридатному стані. Потрібно завершити землевідвід, відпрацювати проект, відшукати кошти тощо. Це приміщення на Руднєва, 100, це колишні лазні однієї з лікарень міста Києва.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі. 

Поділитися

Може бути цікаво

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Сумська громада увійшла в зону можливих бойових дій: що це означає для жителів

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Як хокеїсти з українським походженням підкорювали НХЛ: розповідає режисер фільму «ЮКІ»

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Навчання управлінців для деокупованих територій: 80% кандидатів мають статус ВПО

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка

Зараз працівник ТЦК має бути майстром перемовин — журналістка