У студії Громадського радіо заступниця координатора програми протидії торгівлі людьми Міжнародної організації з питань міграції Оксана Горбунова.
Щоб не потрапити у тенета торгівців людьми і не залишитись на кілька місяців безоплатної важкої праці, Оксана Горбунова радить дотримуватись наступних правил:
1. Обов’язково залишити рідним і близьким адресу та контакти місця, де ви плануєте перебувати.
2. Постійно залишатись у контакті з рідними і близькими.
3. Паспорт належить лише вам, не можна його нікому передавати. ___ Обов’язково потрібно мати при собі копії документів і тримати їх окремо від оригіналів.
4. Якщо відбувається вербування — у вас не питають ні про професійні навички, ні про знання мови, очікують, що на цю пропозицію відгукнеться якомога більше людей. Це має насторожити, бо саме так діють шахраї.
5. Якщо йдеться про працевлаштування у країнах ЄС — це можливо лише за контрактом. Його обов’язково уважно вичитати, краще, щоб це зробив адвокат.
6. Контракт має бути не з агентством, а з роботодавцем. Мають бути прописані всі умови: термін роботи, вихідні, медичне забезпечення.
7. Коли ви їдете за кордон, обов’язково занотуйте номери дипломатичних місій — українського консульства, посольства — куди потрібно звертатись у скрутній ситуації.
8. Вирушаючи на роботу за кордон, вивчіть напам’ять номери телефонів близьких, домашній номер. У більшості випадків, про які нам повідомляли, люди змогли звільнитись, бо увійшли у контакт з охоронцями (там теж працюють люди) і у певний момент просили їх телефон, щоб подзвонити рідним.
9. Для перевірки роботодавця можна телефонувати до Міжнародної організації з питань міграції за безкоштовним номером 527 (по Україні). Якщо ви опинилась у скрутній ситуації за кордоном, то 0 (800) 505-501.
Лариса Денисенко: У наших попередніх ефірах ми говорили, що торгівля людьми існує, це цілком сучасне явище. Однією з країн, що тримає першість у торгівлі людьми з України є РФ?
Оксана Горбунова: Ми підвели підсумки 2016 року — ситуація, на превеликий жаль, залишається стабільною. За 2016 рік до нас звернулись 1151 людей, які нашою стороною були визнані потерпілими від торгівлі людьми. 764, а це близько 70%, піддавались експлуатації на території Російської Федерації.
Ірина Славінська: Чому так багато саме у РФ? Там якісь особливі закони, які чинники на це впливають?
Оксана Горбунова: Ми собі також задавали ці питання, обговорювали, і зупинились на думці, що на сьогоднішній день це такі моменти: спільне лінгвістичне середовище, вже протоптана стежка — цей напрямок був традиційно орієнтований для громадян України, які шукають роботи, спільні культурні надбання. Люди ще не сприймають і не бачать небезпеки у північному напрямку.
Є ще один аспект — щоб працювати у Італії, Іспанії чи інших країнах ЄС, потрібна віза, оформлення якої потребує часу, грошей. А людина, потрапивши у скрутну ситуацію, зазвичай шукає миттєвого виходу. А Росія дає цю можливість виїхати дуже швидко, по внутрішньому паспорту, навіть не маючи закордонного.
Лариса Денисенко: Якщо ми говоримо про трудову експлуатацію, з якою стикаються наші співгромадяни у РФ — що криється під цією парасолькою, які є різновиди маніпуляцій? У чому полягає експлуатація?
Оксана Горбунова: 94% звернень стосуються трудової експлуатації. Найбільш традиційні галузі — це будівництво, сільськогосподарські роботи, використання людей на видобутку корисних копалин, лісоповалах, роботі на шахтах. На загал, це дуже важка праця. Але люди відваж на ці заробітки, готові докладати зусиль, щоб щось заробити. Серед людей, які до нас звернулись, більшість заманили через особисті контакти. Є випадки, коли вербувальник просто заїжджає у село, і пропонує людям молодого віку привабливу роботу по збору урожаю, будівництву. Вони психологічно впливають, знають, на що зробити акцент, входять у довіру.
Люди відгукуються, виїжджають цілими общинами, селами. Вважають, що якщо їде не одна людина, а у колективі з односельцями, то буде простіше справитися з труднощами. Але потім стикаються з іншими реаліями — їх привозять на будівельний майданчик, який 24 години на добу суворо охороняється, контролюється, по периметру собаки. Один з механізмів контролю людини — відібрати у неї документи, залишити без будь-яких грошей. Вони розуміють, що безправні.
Людей піднімають о 4 годині ранку, не дають випити кави, поснідати, виганяють на роботу. Спочатку всі думають, що така робота буде оплачуватись, але потім бачать вже готовий об’єкт, їм один місяць обіцяють заплатити, другий, третій. Потім приходить розуміння, що це ошуканство. Повертаються різними шляхами.
Лариса Денисенко: Чи були випадки, коли вербувальників затримували?
Оксана Горбунова: Торгівля людьми — це 149 стаття Кримінального кодексу України, яка гармонізується з міжнародним законодавством. Це складний злочин, який включає вербування, перевезення, приховування людини з метою експлуатації. І ми бачимо, що це складний злочин, він як правило вчиняється не однією людиною, а організованою злочинною групою. На превеликий жаль, українським правоохоронцям вдається відпрацювати лише ту частину, яка скоюється на території України. В той час, коли міжнародна практика говорить про необхідність співпраці між державами для викорінення таких злочинів. Якщо говорити про Україну і Росію, ця комунікація дуже ускладнена.
Лариса Денисенко: Чи можуть до вас звертатися люди задля перевірки — чи безпечна та чи інша пропозиція про роботу?
Оксана Горбунова: Так, і я заохочую до нас звертатися. Номер 527 безкоштовний в Україні. Якщо ви опинилась за кордоном у скрутній ситуації, то 0 (800) 505-501.
Лариса Денисенко: Чи є сенс звертатись до українського посольства чи консульства, наприклад, у Росії?
Оксана Горбунова: Звертатись необхідно. Коли ви їдете за кордон, обов’язково занотувати собі номери відповідних відомств.
Ірина Славінська: Чи є сенс повідомляти про таке поліцію, після повернення до дому?
Оксана Горбунова: Я вважаю, що необхідно повідомляти. Нацполіція має володіти такою інформацією, відслідковувати ці канали.