Трамп зустрівся з Кім Чен Ином, бо хоче увійти в історію, - Бєлєсков
Результати зустрічі обговорюємо із заступником директора Інституту світової політики
У студії Громадського радіо – заступник директора Інституту світової політики Микола Бєлєсков.
Анастасія Багаліка: Документ, який підписали лідери Північної Кореї та США, багато хто порівнює з Іранською угодою. Що ви про це думаєте?
Микола Бєлєсков: Насправді порівнювати вчорашній документ, те комюніке, яке було опубліковане, з будь-яким насправді серйозним документом в питаннях обмеження відповідного озброєння або гарантування нерозповсюдження зброї масового знищення не можна, оскільки основна проблема цього комюніке, цієї зустрічі полягала в тому, що можливого прориву не сталося. Що очікували? Очікували принципової згоди Північної Кореї відмовитися від ядерної зброї. Повірити в цю принципову згоду можна було б, якби США погодилися надати відповідні гарантії безпеки. В ідеалі ми мали б побачити хоча б певні параметри того, як Північна Корея буде проводити роззброєння. Те, що було опубліковано вчора, не можна порівнювати з тим, на що вийшли в липні 2015 року шістка держав та Іран. Так само не можна це порівнювати з процесом ядерно-ракетного роззброєння, який відбувся на території пострадянського простору після розвалу Радянського Союзу, та з двосторонніми домовленостями або Радянського Союзу, або Росії з США.
Цей документ більше схожий на декларацію про наміри. Чи вдасться прийти до цієї домовленості? Це ми маємо ще побачити.
Анастасія Багаліка: Тобто те, що вчора було представлено, роззброєнням назвати не можна?
Микола Бєлєсков: Не можна. Для того, щоб назвати це роззброєнням, ми повинні були побачити чіткі параметри. США також мали задовольнити певні вимоги Північної Кореї. Вчора було більше картинки, ніж суті.
Для того, щоб назвати це роззброєнням, ми повинні були побачити чіткі параметри
Анастасія Багаліка: Які можуть бути вимоги Північної Кореї?
Микола Бєлєсков: Північна Корея постійно використовувала тезу «гарантії безпеки». Що це за гарантії? Раніше під цим розумівся частковий або повний демонтаж американської системи союзів у Північно-Східній Азії, тобто мова йде про союзи США з Республікою Корея та Японією, ті військові союзи, які є в регіоні, які сприймаються Пхеньяном як загроза для свого виживання. Але десь у квітні цього року була цікава теза: якщо раніше Північна Корея обов’язково вимагала виведення американських військ з Республіки Корея, то тепер вони вже не проти того, що, якщо буде досягнута принципова згода на роззброєння, щоб американські солдати залишилася на території Південної Кореї. Насправді я думаю, що відповідна заява з боку Північної Кореї є доволі гарним прорахунком на фактор Трампа.
Декілька разів Дональд Трамп, як стало відомо пізніше за допомогою ЗМІ, у своїх радників просив розробити плани щодо скорочення американської військової присутності на Корейському півострові.
Анастасія Багаліка: Чи можемо ми говорити, що домовленість з КНДР – це фішка політики Трампа?
Микола Бєлєсков: Абсолютно. Початий процес – спроба Дональда Трампа увійти в історію.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.