Треба обережно проводити деконструкцію радянських міфів на Донбасі, — Вятрович

Сергій Стуканов: Як національна пам’ять пов’язана зі свободою? Чому так важливо відновлювати національну пам’ять?

Володимир В’ятрович: Українська національна пам’ять говорить про те, що свобода є однією з ключових ментальних рис українців. Так само національна пам’ять показує, що стається з тими, хто здатен змінити свободу на якусь примарну безпеку чи матеріальні блага.

Я думаю, що остання дворічна історія Краматорська — яскраве свідчення того, до чого б могло призвести повернення у радянське минуле. А воно було можливим за рахунок того, що багато людей не знали, яким насправді було це радянське минуле, і жили, радше, міфами, які формує сучасна російська пропаганда.

Сергій Стуканов: Чи це перший настільки масштабний виїзна подія Інституту національної пам’яті? Які заходи містила програма форуму?

Володимир В’ятрович: Так, це перший такий захід. Ми розповідали про декомунізацію, специфіку історичних архівів, шкільну програму, краєзнавчі музеї, а також пояснювали, що таке Інститут національної пам’яті і політика національної пам’яті.

Серед учасників форуму були вчителі, музейники, краєзнавці й громадські активісти. Крім того, ми привезли з собою низку матеріалів, які залишились в Краматорську. Мова йде про наші книги.

Сергій Стуканов: Ви говорили, що більшість музеїв на Донеччині є морально застарілими. Чи почались якісь зрушення в цьому боці?

Володимир В’ятрович: Це загальноукраїнська проблема. Ми нещодавно дізнались, що навіть у Києві є низка прорадянських музеїв. Один з них досі приймає юних відвідувачів в ковпачата.

Наше завдання на цій зустрічі полягало в тому, щоб почути музейників і поділитися з ними нашими уявленнями про те, як мав би виглядати краєзнавчий музей загалом.

Проблема в тому, що в більшості випадків, структура експозиції краєзнавчих музеїв складається з умовно-етнографічного і умовно-політичного елементів.

Сергій Стуканов: Паралельно з музейним майданчиком відбувалась дискусія щодо відновлення національної пам’яті в школах через історичну освіту.

Володимир В’ятрович: Так, цей майданчик зібрав понад 60 вчителів. Там презентували наші методичні рекомендації, завдання яких — поглибити вивчення учнями окремих тем.

Сергій Стуканов: Вам, як директору органа виконавчої влади, з ким зараз легше співпрацюється на Донеччині: з громадськістю, з представниками держадміністрації, чи з місцевим самоврядуванням?

Володимир В’ятрович: Ця поїздка стала можливою завдяки співпраці з громадською організацію «Фундація 101» і обласною державною адміністрацією. Мені здається, що сучасна ситуація на Донеччині призводить до того, що там співпраця між громадськістю і державою стає щільнішою і це тішить.

Сергій Стуканов: Які особливості повинна мати політика національної пам’яті на окупованих територіях порівняно з іншими регіонами?

Володимир В’ятрович: Вона має поєднувати, з одного боку, локальну історію, а з іншого — ту локальну історію, через яку можна вийти на загальнонаціональну історію.

До речі, цього року ми запускаємо проект «Місця пам’яті Української революції 1917-1921 років». В рамках проекту, в кожній області буде створено робочі групи, що мають відшукати місця, пов’язані з подіями революції.

Особливості окупованих територій полягають в тому, що Донеччина і Луганщина були названі радянською владою Донбасом. Це не просто слово, це певна система, що передбачала створення на цій території моделі радянської людини. Власне, тут радянські міфи і стереотипи пустили найглибше коріння.

Позбавлення від радянської методології на Донбасі — не просто питання національної пам’яті, це питання безпеки. Потрібно обережно проводити деконструкцію радянських міфів на Донбасі.

Сергій Стуканов: Чи справдились побоювання стосовно опору законам декомунізації?

Володимир В’ятрович: Закони декомунізації не викликали особливого спротиву. Тобто якогось бажання захистити радянське минуле не було. Україна пішла набагато далі в процесах позбавлення від тоталітарного минулого, ніж уявляють деякі політики.

Сергій Стуканов: Ви не дали рекомендацій з відзначення 9 травня і 8 березня. Чи будете ви, як Інститут національної пам’яті, давати якісь рекомендації з приводу святкування Дня незалежності?

Володимир В’ятрович: Ми підготували спеціальні методичні матеріали і розіслали їх по школам Донеччини. Ми б хотіли говорити про те, що 24 серпня 1991 року відбулося не проголошення незалежності України, а її відновлення.