Трохи моторошно на концертах, коли на даху сидить снайпер, а ззаду ліс, за яким «сіра зона», — Бронюк

В нашій студії лідер гурту «ТІК» Віктор Бронюк.

«Це особливі концерти. Концерти на бойових позиціях акустичні – це гітара, труби, ангари, склади. Часто буває таке, що граємо посеред військової техніки, де є можливість, там і працюємо.

Інша річ, коли ти працюєш на великих майданчиках, як наприклад в Торецьку чи Новотроїцькому. Трошки моторошно, коли завжди на даху сидять снайпери, за спиною ліс, а далі починається «сіра зона».

Проте звикаєш, війна триває вже четвертий рік, люди живуть нормальним життям, діти ростуть, поля обробляються. Минулого року, коли ми їхали в бік Авдіївки, я на свої очі бачив історію, коли з одного боку на авдіївську Промзону прилітають міни, з іншого – комбайни збирають врожай. І це все відбувається звично», – розповідає Віктор Бронюк.

Він, як і багато інших, хто бував в зоні конфлікту, наголошує на тому, що ті території, де точаться бої, і решта України – це два паралельні світи.

«Там все зрозуміло – дуже близько смерть і війна. А ті проблеми, які важливі тут, там не варті і копійки, тому що все може в одну мить змінитися. Коли ті, хто воював, вертаються сюди, бачать інший світ. І вони потребують уваги і поваги, бо вони бачили смерть, тому перебувають у стресі. Вони йшли за громадянським покликом, щоб ми мали можливість тут під мирним небом святкувати свята разом зі своїми друзями. Не забувайте, що цим людям  інколи потрібно приділити увагу. А вони часто залишаються на самоті зі своїми проблемами, особливо на периферії. У великих містах хлопці організовуються, а ті, хто на периферії, залишається сам на сам, і коли такий солдат щось намагається розповідати, його не хочуть слухати, тому що це страшно і незрозуміло.

Тому, якщо є можливість, приділіть увагу цим хлопцям, тому що вони того варті», – зазначає співак.

Пісня «Запах війни», яка є  дуже популярною, насправді написана 15 років тому.

«Я закінчив історичний факультет, і пам’ятаю слова нашого викладача, який говорив, що в Україні буде війна з Росією, і війна за Незалежність. Ми казали, що в нас є Незалежність, а він наголошував, що ми помиляємось, нам її просто подарували.

Кожна держава, щоб самоствердитися, має заплатити ціну за свою Незалежність. На жаль, це ціна найдорожчим – людськими життями. Те, що сьогодні відбувається в державі, це йде процес становлення вже нової країни. Не тієї, яка була з пострадянськими пережитками і топталася на місці, а тієї, яка рухається вперед.

Я навіть не знаю, чому я написав цю пісню, ми їхали на фестиваль в Рівне, і вона якось написалася. Я її декілька разів виконував в колі друзів, але вона не була актуальною. Коли в країну прийшла війна, я вирішив цю композицію присвятити людям, які, не вагаючись ні на хвилини, пішли на війну або займатися волонтерством для того, щоб здолати ворога. І в ній акцент, напевно, на волонтерській роботі», – сказав Віктор Бронюк.

Повну версію розмови можна прослухати в доданому звуковому файлі.