У нас дивляться політику, а не культуру, — Олександр Доній

Її автор та громадський діяч Олександр Доній розповідає про тематику випусків та значення «Останньої барикади» для українського суспільства.

Сергій Стуканов: Що ви відчуваєте через рік після того, як започаткували цю програму?

Олександр Доній: Ця програма транслюється навіть в Донецькій області, тому що обласні ТРК мають право ретранслювати. Ним перша скористалася Донецька область.

Уваги до культури і культурних програм в Україні мінімум. У нас свідомість суспільства більше повернута до політичних ток-шоу. Політикум давно зайняв місце найбільш популярних поп-виконавців, шоуменів.

Щодо самої програми «Остання барикада», я написав концепт років 10 тому. Тоді це була необхідність. Тоді це була проривна річ. Зараз вона, я думаю, певною мірою застаріла. Прикро, що за цей час не виникло конкуренції культурних програм.

Перший раз намагання зробити цю програму було ще на каналі «1+1».

Сергій Стуканов: Коли ви приходили з цією концепцією на загальнонаціональні канали, чому вам відмовляли?

Олександр Доній: Всі топ-менеджери дуже позитивно відгукувалися всі ці роки, але після того вони починали говорити, що дивляться політику, а не культуру. Їм вигідно продавати секунди реклами.

В цій ситуації була не тільки ця програма. Я кілька разів намагався допомагати просуванню якихось документальних фільмів або мультфільмів. Коли спілкувався з топ-менеджерами, вони казали: «Ти говориш про якісь державні, національні інтереси, а ми розраховуємо, за скільки можна буде продати секунду реклами».

Канали виставляли рахунок за можливість показати документальні фільми. Це абсурдна ситуація.

Ілона Довгань: А потім ми маємо такі проблеми, які виникають на сході, на півдні.

Олександр Доній: Просвітництвом в Україні займаються ідеалісти, романтики. «Останню барикаду» ми робимо на волонтерських засадах, це неоплачувана програма. Аналогічна ситуація зараз відбувається на сході. Я знаю багатьох місцевих активістів, які спробували піти в місцеві органи самоврядування на ідеї, спробували займатися культурницькими справами. Через якийсь час всі почали помічати, що з Києва йде саботаж або гальмування.

За моєю інформацією, на рік для всіх культурних акцій на сході виділено близько 800 тисяч гривень. Це копійки. Але волонтери не зважають на державу. Наші три дні тому повернулися з чергової поїздки на Луганщину, де завдяки Анжеліці Рудницькій був встановлений рекорд України. 1330 писанок було розмальовано в Старобільську.

Якщо ви їдете на схід з українським словом, завжди є аудиторія, готова це сприйняти.

Сергій Стуканов: Програма орієнтована на висвітлення сучасної української культури.

Олександр Доній: У нас програма не про мистецтво, а про культуру. Це набагато ширше поняття, в яке тільки частково входить мистецтво. Це і культура спілкування, і культура поведінки. Це не лише модернова молодіжна культура.

Передостання програма була присвячена Леопольду Ященко (дисидент — прим. ред. ) і хору «Гомін».

Ми пишаємось, що зуміли започаткувати кілька дискусій. Це питання культури. Наприклад, Дискусія про необхідність і бажаність відзначення в Україні релігійних свят і за світовим християнським календарем, щоб Різдво відзначалося і 7 січня, і 25 грудня. При чому ми не ставили питання про перенесення.

Ми першими поєднали свого часу літературу і музику на фестивалях. Колись я почав влаштовувати читання віршів в кафе.