У нову резолюцію ПАРЄ намагалися вписати термін «громадянська війна», — Кулеба

Парламентська Асамблея Ради Європи ухвалила резолюцію «Функціонування демократичних інститутів в Україні». Її демократичний вимір обговорюємо з постійним представником України в Раді Європи Дмитром Кулебою.

Ірина Славінська: Наскільки ця резолюція важлива для України?

Дмитро Кулеба: Всі резолюції ПАРЄ, які стосуються України, по-своєму важливі. Але ця є особливо важливою, бо вона ухвалена в контексті результатів моніторингу ситуації в Україні і є комплексною. У цій резолюції відображені ключові для нас моменти.

Є конкретна кваліфікація дій Росії: «агресія», є чіткий заклик Асамблеї до Росії дотримуватися зобов’язань, припинити порушення міжнародного права, забезпечити дотримання прав людини в анексованому Криму та права українських політичних в’язнів.

Що стосується наших внутрішніх питань, Асамблея визнає прогрес в реалізації реформ в Україні, закликає рухатися вперед тим же шляхом до остаточної перемоги українських реформ.

При цьому резолюція містить деякі критичні моменти до України, але їхнє вирішення в наших руках. Наголошується на тому, що корупція залишається важливою проблемою, що потребує додаткових зусиль українського уряду, йдеться про те, що необхідно докладати зусиль для кращого гарантування безпеки журналістів.

Позначені усі ці проблемні питання, але загалом резолюція є для нас позитивною. І позитив переважає кількість зауважень до України, які в неї включені.

Лариса Денисенко: Як відбувається моніторинг?

Дмитро Кулеба: Є двоє призначених ПАРЄ доповідачів, які відвідують Україну, моніторять ситуацію. Приїжджаючи, вони спілкуються з найширшим колом суб’єктів, вивчають ситуацію. Потім готують проект доповіді про візит, на основі якої формулюються положення резолюції. Проект резолюції проходить обговорення в ПАРЄ, вносяться правки і потім ставиться на голосування.

Ірина Славінська: Якщо говорити про цю резолюцію, наскільки вона є плодом роботи українських дипломатів?

Дмитро Кулеба: Ця резолюція була більш плановою. Я відзначу роль наших народних депутатів, які входять до складу делегації в ПАРЄ, які активно працювали і багато зробили, щоб резолюція була максимально об’єктивною.

Вони багато зробили, щоб відбити антиукраїнські правки. Однією з правок було написати «російська агресія» замість «громадянська війна в Україні». Потрібно було мобілізувати підтримку в залі, щоб відкинути це і не спотворити текст.

Ірина Славінська: Хто були делегати, які пропонували подібні правки, а хто допомагав відстоювати більш коректні для України формулювання?

Дмитро Кулеба: ПАРЄ структурована так, що більше значення мають не національні делегації, а політичні групи. Члени національної делегації розходяться по різних політичних групах. У кожній політичній групі є і ті, хто за Україну і ті, хто проти. Всередині групи відбувається боротьба, потім вони виходять з пропозиціями в сесійну залу.

Наприклад, найбільш антиукраїнські правки вносив депутат з Німеччини пан Гунько, який є вихідцем з Радянського Союзу, він був налаштований рішуче проросійськи.

Але загалом резолюція продемонструвала, що більшість в ПАРЄ залишається солідарною з Україною, не підлаштовується під Росію, а продовжує наполягати на принципах, які має захищати.

Лариса Денисенко: Чи може бути так, що у наступний раз може бути проголосована поправка, яка перекваліфікує агресію Росії в громадянську війну чи конфлікт?

Дмитро Кулеба: Цей ризик є завжди. Як і в національному парламенті, будь-який депутат завжди може внести таку поправку. Але більшість депутатів-членів ПАРЄ не підтримають її, вона буде знята, бо, по-перше, це суперечить реальності, по-друге, якщо Асамблея займає певну позицію, питанням послідовності стає дотриманням цієї позиції. Я думаю, одне з досягнень минулорічної резолюції ПАРЄ щодо України в термінології, яка перекочувала і в нову резолюцію, укорінюється в міжнародних документах та чіткіше кваліфікує те, що відбувається.

Також Юридичний вимір резолюції ПАРЄ щодо роботи демократичних інституцій в Україні прокоментувала юристка-міжнародниця Ольга Буткевич.