У Щасті на Луганщині арт-проект допоміг дітям відчути себе потрібними

VIDLIKproject – проект, що дає старт сучасному мистецтву в маленьких містах та селах України. Про нього говоримо з представницею проекту Марією Перегонцевою. Стартував проект в містечку Щастя Луганської області, далі – Херсон і Каховка. Це 10-денна поїздка творчої команди у певний населений пункт, під час якої учасники проекту навчаються створювати власні продукти мистецтва.

Марія Перегонцева: VIDLIKproject – це соціально-культурний проект, який розрахований на 10 днів для підлітків та молоді. Ми не розраховуємо на якусь особливу категорію по віку. Це можуть бути і з 5-го класу (в нас, наприклад, у Щасті були з 7 класу підлітки) і десь до 18 років. Підлітки можуть спробувати себе не тільки в творчості – як актори,режисери, звукорежисери, а також спробувати себе в маркетингу, зрозуміти, що таке піар, як все правильно викладати в той самий Фейсбук, як правильно розмовляти з медіа, як бути арт-менеджерами і взагалі менеджерами. Це не тільки творчість, це просто про розвиток підлітків. Тому що зараз мало займаються підлітками, а ми хочемо дати їм якийсь поштовх, щоб вони розуміли, чого вони хочуть.

На протязі цих 10 днів ми робимо з ними івенти. В Щасті це було свято Різдва, яке вони робили самостійно.

Лариса Денисенко: Вони самі пропонують ідеї, чи ви разом це вирішуєте?

Марія Перегонцева: В нас є план, ми просто їздили, це було якраз Різдво, то ми їм і запропонували. В нас була лекція з арт-менеджменту, ми їм розповіли, як, що потрібно бути, і вони самі зібрались, розклали, все як буде на цьому святі: ігрова зона, аквагрим, фотозона, пряничний будиночок як буфет і зона, де дітки малювали та гралися. В них був свій концепт – дітки ділились по групам, кожна група по черзі ходила на кожну локацію. Вони все це придумували самі, ми їм, в принципі, не допомагали, а просто підштовхували.

Марія Перегонцева: Насправді, вони нічого про це не знають. Коли ми починали їм про все це розповідати, вони хапалися за голову, і не знали, що з цим робити. В нас є два арт-менеджери Щастя, які й зараз займаються всім цим. В них вже створилася група «Місто Щастя». Вони займаються усіма організаційними питаннями: пошуком місця, де буде все проходити, організацією всіх підлітків, які зараз в цій групі, щоб вони прийшли хоча б на репетицію. Творчість там також є: треба і режисеру якомусь допомогти, сценаристу. Саме в цьому полягає їх місія – допомагати всім і вся.

Лариса Денисенко: Наскільки саме місто готове для цього: і стосовно людей, і стосовно локацій, і настрою цього – він потрібен зараз Щастю?

Марія Перегонцева: Він потрібен завжди, і не тільки Щастю. Спочатку, коли в нас був наш перший івент, це була вистава «Київська перепічка», з якої ми стартували. Повинні були підходити до нас підлітки, і таким чином вони би залучились до нас. Спочатку це було чоловік 10-12. Потім ці підлітки почали підтягувати своїх друзів, їх зараз 20 чоловік – які стабільно зараз займаються, готуються до своєї прем’єри, яка буде 10 лютого, на яку ми поїдемо. Це буде вистава, яку вони самі придумали, самі зробили. Самі придумали сценарій, самі все написали, самі режисери. Це дуже потрібно місту, на наш погляд. Вони всі відчули себе потрібними, вони це навіть нам казали. Кожен навіть сам собі відчув себе потрібним, бо вони зрозуміли, що вони можуть, і що хочуть від цього життя. Відчули якусь силу в собі.  

Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.