facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

У школу за кордон: як живуть у польсько-німецькому прикордонні?

Драматичне переселення після Другої світової війни перетворило область вздовж річок Одер і Нейсе в нову прикордонну область між Німецькою Демократичною Республікою і Польською Народною Республікою

У школу за кордон: як живуть у польсько-німецькому прикордонні?
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
Прослухати
--:--
--:--

До 1990 року кордон в односторонньому порядку визнавав лише Радянський Союз.

Німецький дослідник Микола Тойфель розповів, як це вплинуло на німецько-польські відносини і що змінилося після того, як обидві країни опинилися в Європейському Союзі.

«Перед 1991-м роком ця лінія, яка розмежовувала по Одрі і Нейсе, була визнана де-факто, але не де-юре. Та це питання, в першу чергу стосувалося, переселенців і їхнього втраченого дому. На щастя, для сучасних німців вже не стоїть питання цієї лінії, цього кордону, і сьогодні це вже питання досліджень, істориків та соціологів.

Наразі це прикордоння — той аспект, який торкається не тільки політиків, а культури і економіки. Дедалі більше контактів відбувається між німцями та поляками, зокрема поляки і німці укладають між собою шлюби. Така ситуація є між прикордонними містами — Горліц з німецького боку і Згожелец з польського. Діти навіть ходять в школу за іншу лінію кордону.

Звичайно, є люди, які мають стереотипи і бояться перетнути цей сьогоднішній кордон, але це стосується більше старшого покоління, а не молоді», — розповідає історик.

Проте він зазначає, що для багатьох мешканців прикордоння промоція того, що всі вони живуть в Європейському Союзі — це абстрактна ідея.

“Люди переходять кордон не з думкою, яка це чудова ідея — Європейський Союз, не це їх штовхає до контактів. Радше ці прикордонні контакти торкаються практичних речей: наприклад, краще зробити покупки в Польщі, або знайти працю в Німеччині тощо”, — додає Микола Тойфель.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.

За підтримки

EED

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 

Поділитися

Може бути цікаво

Реструктуризація українського боргу: чи вийде домовитися з кредиторами

Реструктуризація українського боргу: чи вийде домовитися з кредиторами

20 років ув’язнення за українську мову в соцмережах: історія викраденої волонтерки з Мелітополя

20 років ув’язнення за українську мову в соцмережах: історія викраденої волонтерки з Мелітополя

Усі зрозуміли, що шлях України до Європейського союзу безальтернативний — політолог

Усі зрозуміли, що шлях України до Європейського союзу безальтернативний — політолог