У школу за кордон: як живуть у польсько-німецькому прикордонні?

До 1990 року кордон в односторонньому порядку визнавав лише Радянський Союз.

Німецький дослідник Микола Тойфель розповів, як це вплинуло на німецько-польські відносини і що змінилося після того, як обидві країни опинилися в Європейському Союзі.

«Перед 1991-м роком ця лінія, яка розмежовувала по Одрі і Нейсе, була визнана де-факто, але не де-юре. Та це питання, в першу чергу стосувалося, переселенців і їхнього втраченого дому. На щастя, для сучасних німців вже не стоїть питання цієї лінії, цього кордону, і сьогодні це вже питання досліджень, істориків та соціологів.

Наразі це прикордоння — той аспект, який торкається не тільки політиків, а культури і економіки. Дедалі більше контактів відбувається між німцями та поляками, зокрема поляки і німці укладають між собою шлюби. Така ситуація є між прикордонними містами — Горліц з німецького боку і Згожелец з польського. Діти навіть ходять в школу за іншу лінію кордону.

Звичайно, є люди, які мають стереотипи і бояться перетнути цей сьогоднішній кордон, але це стосується більше старшого покоління, а не молоді», — розповідає історик.

Проте він зазначає, що для багатьох мешканців прикордоння промоція того, що всі вони живуть в Європейському Союзі — це абстрактна ідея.

“Люди переходять кордон не з думкою, яка це чудова ідея — Європейський Союз, не це їх штовхає до контактів. Радше ці прикордонні контакти торкаються практичних речей: наприклад, краще зробити покупки в Польщі, або знайти працю в Німеччині тощо”, — додає Микола Тойфель.

Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.