Україна через чинний Кримінальний Кодекс не зможе працювати над відновленням миру, - Гнатовський

Так говорить віце-президент Української асоціації міжнародного права Микола Гнатовський, який разом з експертами розробив законопроект про воєнних злочинців, і рекомендує Кабміну вести його у Раду

Що нового прописує цей законопроект, ми і запитали в Миколи Гнатовського.

Анастасія Багаліка: Які нові механізми прописує цей законопроект, для чого це робити і чому чинне законодавство не дозволяє ефективно притягувати до відповідальності військових злочинців?

Микола Гнатовський: На жаль, Кримінальний Кодекс України, який був ухвалений у 2001-му році, у частині злочинів проти міжнародного права, а сюди входять і воєнні злочини, і злочини проти людяності, геноциду тощо, є надзвичайно застарілим. Він відповідає тексту, який свого часу ухвалювала Росія в середині 90-х років, а той вже у 2001-му році не відповідав міжнародному праву. Але в Україні це було настільки далеко від реальності, що вважалося, що на це не треба навіть звертати уваги.

В результаті ми отримали, що всі порушення законів і звичаїв війни в нас умістилися в одну 438-му статтю ККУ, яка є надзвичайно загальною. Вона може застосовуватися, але для цього вимагаються надзвичайно глибокі та тонкі знання і прокурорів і суддів у міжнародному праві, чого немає. Тому її наші суди практично не застосовують. За весь час збройного конфлікту було вчинено сотні, якщо не тисячі воєнних злочинів, а статтю застосували один раз і то слабенько. Ясно, що ця стаття не працює і працювати в такому вигляді не може. Більше того, ККУ досі не містить статті про злочини проти людяності. Це повний абсурд, тому що в України є зобов’язання за міжнародним правом переслідувати за злочини проти людяності. Плюс є маса недоречностей і слабких місць, як не дозволяють Україні виконувати її міжнародні зобов’язання і зобов’язання перед її власним народом.

Кримінальний Кодекс України, який був ухвалений у 2001-му році, у частині злочинів проти міжнародного права, а сюди входять і воєнні злочини, і злочини проти людяності, геноциду тощо, є надзвичайно застарілим

Анастасія Багаліка: Це все в сукупності не дає можливості ефективно судити воєнних злочинців в Україні?

Микола Гнатовський: Так, насамперед. І той законопроект, який підготували експерти, до числа якого входжу і я, усуває ці недоліки.

Анастасія Багаліка: Отже, що ви пропонуєте?

Микола Гнатовський: Ми пропонуємо достатньо системні зміни до ККУ. Коли ми працювали з цим проектом, то, звичайно, брали до уваги найкращий світовий досвід, який є, і виявили, що існують дві моделі. Є німецька модель, за якою залишається в спокої чинний Кримінальний Кодекс, але німці ухвалили інший КК – Кодекс злочинів проти міжнародного права. Тобто Німеччина працює в межах двох кримінальних кодексів.

Ми вводимо уточнені дефініції воєнних злочинів. Замість однієї статті – п’ять статей, запроваджуємо нарешті поняття злочинів проти людяності

Це не наш підхід, і багато країні його розділяють, тому пішли шляхом удосконалення чинного Кримінального Кодексу, просто потрібно внести деякі зміни в загальну частину.

Друге – розділ ККУ, який присвячений злочинам проти міжнародного права, наразі це розділ 20 особливої частини, надзвичайно застарів, міжнародне кримінальне право вже пішло далеко попереду. Тобто Україна через цей Кримінальний Кодекс не здатна бути  відповідальним членом міжнародної спільноти, виконувати свої зобов’язання і працювати над відновленням громадянського миру в Україні. Адже ясно, що він не відновиться, якщо не будуть покарані воєнні злочинці і не буде розслідувано всі факти, які трапилися за час збройного конфлікту.

Тому ми вводимо уточнені дефініції воєнних злочинів. Замість однієї статті – п’ять статей, запроваджуємо нарешті поняття злочинів проти людяності, уточнюємо деякі інші поняття.

Варто зауважити, що коли ці зміни, я сподіваюсь, будуть прийняті до ККУ, це не означає, що будуть судити наших захисників, чи Україна якось поставить себе у небезпеку. Навпаки, наші прокурори, наші слідчі, наші судді отримають інструментарій для того, щоб працювати. І вони будуть визначати свою політику до того, кого переслідувати і як.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.