Україна експортує до Росії втричі менше продуктів — замміністра

24 листопада Верховна Рада України прийняла в першому читанні Закон «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо дерегуляції в агропромисловому комплексі». Які зміни відбудуться, розказав заступник міністра аграрної політики та продовольства Ярослав Краснопольський. 

Лариса Денисенко: Пане Ярославе, а це полегшує життя тим, хто вже в аграрному бізнесі, або тим, хто хоче входити?

Ярослав Краснопольский: І тим, і тим. Зрештою це як раз відповідь на вимоги і запити бізнесменів. Ми намагаємось якось дослухатися разом з депутатами.

Лариса Денисенко: Чи можна сказати, в якому вигляді буде ця спрощена процедура?

Ярослав Краснопольский: Приміром, спрощення процедури реєстрації добрив дає більшу свободу учасникам ринку. Це крок до вищої рентабельності. Скасування низки дозвільних процедур – шлях до економічної активізації. Відкриває, по-перше, новим суб’єктам можливість почати займатися діяльністю. Наприклад, давайте подивимось, що передбачається. Дозволити використання підземних вод без дозволу на один водозбір наразі використання до 300 кубів. Ми  хочемо розвивати малий та середній бізнес. Звузити дію ліцензії на поводження з особливо небезпечними речовинами та відходами. Тобто там зменшення процедур, тому що воно було занадто регламентоване. Трошечки буде простіше. Зробити необов’язковою реєстрацію для типових поширених добрив. Наприклад, якщо один раз була зареєстрована аміачна селітра, то тим, хто хоче зайти, цю процедуру потрібно проходити рік. Наприклад, в цьому році наші заводи зупинилися, не було газу, ми були на межі кризової ситуації, тому що, якщо ми не підживимо рослини, відповідний урожай і буде. А завезти не можете, тому що певні продукти не зареєстровані. Ми кажемо – приходьте, а вони кажуть – через рік прийдемо.

Ірина Славінська: А скільки чекає новий гравець, перш ніж почати роботу в Україні, якщо йдеться про агропромисловий комплекс?

Ярослав Краснопольский: Все залежить від виду діяльності. Якщо ви хочете побудувати щось, то, зрозуміло, починаючи з проектної документації. Кожний вид діяльності має свою специфіку. Якщо ви хочете займатися виробництвом томатів, то пішли зареєструвалися як приватний підприємець і займайтеся. Якщо ви хочете побудувати переробний цех, ви повинні пройти всю процедуру узгодження і сертифікації обладнання. Ми зараз зробили добровільні міжнародні ветеринарні сертифікати для країн СНД для кормів та кормової сировини рослинного походження при переміщенні за межі України.

Лариса Денисенко: Тобто це спрощує, якщо хтось, скажімо, хоче завезти корів з Білорусії, непотрібно буде заповнювати додаткові картки, а можна буде використовувати універсальну картку?

Ярослав Краснопольский: Так, потім зробити добровільні ветеринарні довідки при переміщенні в межах району. Це за вашим бажанням. Якщо не потрібно, то це не є обов’язковим. Скасувати держатестацію плідників та свідоцтво про допуск про відтворення плідників для племінного використання. Це коні, свині, корови, птиці. Скасувати атестацію працівників, які виконують роботи, пов’язані з племінними генетичними ресурсами, зробити добровільну сертифікацію племінних генетичних ресурсів, скасувати державну атестацію суб’єктів племінної справи. Але тут є теж певні застереження, що повинні бути певні компроміси. До певної межі.

Ірина Славінська: На телефонному зв’язку з «Громадським радіо» є наш Олексій Цокалов, фермер з Кіровограду. Я би хотіла запросити Олексія поділитися власним досвідом. Можливо, у вас, Олексію є реакції стосовно нового закону?

Олексій Цокалов: Закони актуальні, які ніколи. Тільки якщо ми відповідальні люди, ми розуміємо, що все залежить від нас самих. Ми не шукаємо ворогів. Якщо це реформи, то повинні були обговорення бути. На мою думку, це нормальний процес, тільки одне – як в цих процесах буде селянин, який зараз готується вже до наступного врожаю. Посіяна пшениця, посіяно ячмінь. Ми готові працювати. Тим більше, є приклади Європи. До речі, ми вийшли на уряд Канади, де нам запропонували спільний проект  по обслуговуючих кооперативах. Не потрібно вигадувати велосипед, коли він вже є, і можливо ним користуватися.

Ірина Славінська: Як ви вважаєте, зараз уряд створив всі умови, щоб зараз спокійно з вами могли співпрацювати канадські партнери? Чи не буде складнощів з документацією?

Олексій Цокалов: Ми хочемо співпраці з нашими аграрними представниками. Я вважаю, що аграрний міністр – це наш представник. Ми йому делегували такі повноваження. В цьому плані ми надіємось на порозуміння, тим більше, уряд Канади витрачає кошти. Зараз трошки з цими двома гектарами для ведення особистого сільського господарства для учасників АТО – я розумію, що це питання важливе, але воно грошове. Це якійсь диструктив. Бо по закону має кожний громадянин отримати ці два гектари, та я розумію, якщо є воїни, які захищають, вони мають якесь моральне першочергове право. Але ж мій колега хотів будувати склад, а не може землю виділити, бо земельні питання виросли. Воно тормозить процес. А як розвиток?

Ірина Славінська: Пане Ярославе, у вас, очевидно, буде реакція на те, що ми почули від фермеру?

Ярослав Краснопольский: Починаючи ще з лютого ми ініціювали стратегію розвитку аграрного комплексу 2015-2020 року. Робили це публічно, залучили 175 незалежних експертів, було 8 напрямків. 24 робочі групи відпрацьовували той чи інший проблемний блок, після чого воно знаходилося на сайті міністерства. І кожний громадянин мав можливість внести пропозицію чи зауваження. Після ми узагальнили, відпрацювали і ще раз показали на сайті. І тільки після півроку обговорення ми запустили.

Ірина Славінська: Якщо подивитись на зону АТО та східні регіони країни, які проблеми від фермерів чи людей, що займаються сільським господарством, до вас долунають? І що з чим робиться?

Ярослав Краснопольский: Всі програми діють однаково. Але реалізація інша. Тому що з однієї сторони навіть не всі фермери звертаються, бо вони самі не знають, що буде завтра. Є аспекти, коли летять снаряди. Не вся земля навіть використовується. Що стосується отруєння від снарядів, то ми не вимагаємо від фермерів ніяких документів підтвердження, що там екологічно чисто. Я хочу звернути увагу слухачів, що буквально у вівторок проходила селекторна нарада і я був здивований, що ми виділили 300 мільйонів гривень  підтримки на зменшення процентної ставки по кредитам, і в нас цілий ряд областей, в першу чергу східної і центральної частини не використали ці кошти. А на одному з прикладів ми переконалися, що ті ж самі комісії вимагають довідки, які взагалі не передбачені порядком. Ми з цього приводу ініціювали розслідування. Ми будемо перевіряти, чому в тій чи іншій області не були сповна використані кошти. Нам вони так важко давалися.

Ірина Славінська: Анонсоване ембарго Росії стосовно українських продуктів. Вже не вперше йдеться про такі «торгівельні війни». Що можна сказати з точки зору міністерства? Наскільки це велика для нас втрата?

Ярослав Краснопольский: Перш за все, за 10 місяців поточного року ми зменшили експорт до РФ у 3,5 рази. Зараз це 253 мільйона доларів проти того, що було у свій час – 937 мільйонів. Більше того, ми переорентували товаровиробників, уклавши угоди. Зараз наша продукція пішла і до Молдови, і до Казахстану, і до Киргизії. Ми зараз відкрили ринки Єгипту. Працюємо над Саудівською Аравію. Ми диверсифікаували.