Україна – перша країна з пострадянського простору, яка максимально відкриває державні дані, - Tapas

Лариса Денисенко: Що означає поняття відкритих даних? Можливо, люди з цим стикаються щодня і про це не знають?

Павло Радченко: У безпосередньому житті громадяни України і взагалі громадяни світу дуже часто стикаються з відкритими даними, але просто не розуміють, що це таке. Наприклад, є різні сервіси, які відстежують рух громадського транспорту, і вони як раз використовують саме відкриті дані, які надають GPS-навігатори в кожному автобусі, тролейбусі чи трамваї. Це дуже зручно у плануванні своєї повсякденної діяльності.

І для того наш проект і зроблений, щоб популяризувати відкриті дані та зробити їх більш якісними. Крім того, підвищити участь держави в популяризації та відкритті свої даних. Тому що в Україні відкриті дані є синонімом державних даних.

Лариса Денисенко: Коли в Україні почали говорити про відкриті дані? І чи є якісь етапи становлення процесу відкривання державних даних?

Павло Радченко: Все це почалося в Україні з 2015-го року. Це досить нова ініціатива. В квітні 2015-го року були прийняті зміни до закону про доступ до публічної інформації, де саме і ввели поняття публічної інформації у формі відкритих даних.

Більш знаний поштовх відкриті дані отримали в жовтні 2015-го року, коли було опубліковано постанову, яка регламентувала, які саме відкриті дані  мають бути опубліковані різними державними органами та органами місцевого самоврядування.

Після того був запущений портал відкритих даних, і Україна почала більш просуватися з відкритими даними як в себе в середині, так і на міжнародній арені. Тому що у вересні 2016-го року ми приєдналися до Міжнародної хартії відкритих даних. І ми перша країна із пострадянського простору і сімнадцята загалом, яка приєдналася до такої ініціативи. Наразі це один з найпотужніших інструментів розвитку відкритих даних в світі.

Більше того, ми не просто приєдналися, ми взяли шість основоположних принципів Хартії відкритих даних, і впровадили їх в Україні. Існує така дорожня карта розвитку відкритих даних, є вона на 2017-ий рік, буде і на 2018-ий рік, і ці документи базуються саме на цих основних принципах. Головним в цьому є те, що дані повинні бути відкрити за замовчуванням, вони повинні бути в правильних форматах, доступні всім, навіть  для комерційного використання, щоб будь-який громадянин чи бізнес міг використовувати державні дані навіть для того, щоб отримувати прибуток. Такого раніше не було.

Зараз ми знаходимося на етапі того, що формуємо новий портал, який буде найближчим часом запущено. І також останній поштовх, який отримали наші відкриті дані, – це постанова № 1100, яка збільшила перелік набрів даних вдвічі, тепер їх 600. І цей перелік покриває не тільки центральні органи влади, а й органи місцевого самоврядування, що навіть ще цінніше, тому що це дає поштовх розвиватися містам.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.