На зв’язку зі студією – журналістка Алла Лазарева.
Ірина Славінська: Напередодні зустрічі Макрона з Путіним відбувся мітинг, до якого долучилися діаспори кількох країн.
Алла Лазарева: Цього разу були українці, грузини, литовці, молдавани і сирійці. Галса були: «Путін, тебе зачекався Каддафі», «Ні – російській агресії в Україні», «Ні – російській окупації в Грузії». Гасла дозволяли французам зрозуміти, що гість, який до них приїздить, – небезпечна особистість, відома своїм загарбництвом, зневагою до міжнародного права.
Ірина Славінська: Чи можна сказати, що з боку української діаспори та загалом українців, які живуть у Франції, була одностайна реакція чи емоція з нагоди приїзду з робочим візитом Путіна до Франції?
Алла Лазарева: Спочатку це викликало великі тривоги. Всі знають, що Еммануель Макрон – не дуже досвідчена в зовнішній політиці людина. Перше його «бойове хрещення» – саміт НАТО, який відбувся кілька днів тому. Путін – людина, яка ні на кого не зважає, ні з ким не узгоджує дії, звикла нехтувати класичними дипломатичними механізмами. Були побоювання, що такий милий, вихований, політкоректний Макрон, може, на дасть гідну відсіч «кремлівському лису».
Ірина Славінська: Чи впорався Еммануель Макрон з цим випробуванням?
Алла Лазарева: Він не зганьбився. Він не поводився ані запопадливо, ані улесливо, не гнув спину, він дозволив собі сказати досить жорсткі слова стосовно Russia Today та Sputnik, які він назвав не журналістськими структурами, а органами пропаганди і дезінформації. Це приємно, що лідер держави розрізняє ці дві абсолютно відмінні діяльності.
Стосовно України Макрон вірить в переговорні процеси, перспективи Мінських угод. Очевидно, скоро він пересвідчиться, що перспектив там не дуже багато, але він буде домагатися якнайшвидшої зустрічі в рамках «нормандського формату», що добре для нас. Це означає, що Порошенко скоро має приїхати до Парижа або Берліна. Це відкриває принаймні маленьке віконце можливостей для української дипломатії.
Ірина Славінська: Чи знаємо ми, хто у Франції допомагає представляти російські інтереси?
Алла Лазарева: До війни просування українських інтересів було справою окремих індивідуальностей, то з початком війни багато людей з почуття справедливості долучаються до цього процесу. Коло тих людей, які стали цікавитися Україною, які на гарному експертному рівні розбираються в українських подіях, весь час збільшується, з’являється багато молодих дослідників.
Хто ці люди? Є дослідники, невеличке коло політиків (група лідера «зелених» Янніка Жадо, кілька соціалістів, тверезо налаштовані до Росії особистості в партії Макрона).
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.