Україні потрібна виборча система з відкритими регіональними списками, — аналітик

У нас є проблема в перетворенні політики на певний закритий клуб, роль грошей в якому дуже велика. І ми намагалися з’ясувати, як можна викрутитися з цієї ситуації, — говорить аналітик Центр UA Єгор Поляков.

Ірина Ромалійська: Наскільки я знаю, Центр UA провів роботу з розробки необхідних змін.

Єгор Поляков: Якщо коротко, трохи більше року ми замаємося темою рівного доступу до політики. В якийсь момент ми, спостерігаючи за тим, що відбувається в нашій країні, як змінюється влада і як кожного разу ми обираємо новий парламент або представників на місцевих виборах, ми зрозуміли, що в нас виходить недоладно. Відбулося кілька майданів. І це не такий шлях, яким має йти нормальна країна, тим паче, якщо ми прямуємо до ЄС.

Потрібно, щоб все це відбувалося у якийсь нормальний природній та демократичний спосіб, коли ми обираємо владу, до якої в нас є довіра, коли ми готові дочекатися п’ять років каденції, щоб оцінити, що вони там зробили. І ми поставили питання: чому відбувається так, як відбувається, і чому в нас фактично мало що змінюється в ставленні людей до влади, в тому, як влада змінюється, а також чому в нас постійний процес недовіри до держави, уряду, ВРУ, місцевих рад.

Ірина Ромалійська: Ви розробили так звану зелену книгу, де викладені основні тези і те, як вирішити проблеми.

Єгор Поляков: Це, скоріше, політична робота. Це документ того, що треба зробити політично, щоб вирішити проблеми. І це теж одна з стратегічних цілей Центр UA — допомогти чи стимулювати нашу владу перейти на трохи інший спосіб прийняття рішень. Як це відбувається в Західній Європі, Новій Зеландії, Канаді та в США, коли влада намагається прийняти рішення, чітко ставить проблему і намагається вирішити її за рахунок залучення всіх людей, яких торкається ця проблема та її вирішення.

Ірина Ромалійська: А додаток до зеленої книги стосується безпосередньо політичної і виборчої системи?

Єгор Поляков: Так. І ми пройшли цим самим шляхом по проблемі рівного доступу до політики: як забезпечити право громадянина, закріплене в Конституції, прийти до виборних органів влади. Людина має нормальні політичні амбіції, бажання, програму, але її шанси пройти в якісь органи влади зараз не дуже великі, бо в нас багато що вирішують гроші та доступ до медіаресурсів.

Ірина Ромалійська: Ви виділили найболючіші проблеми і розказали, що з цим робити. Наприклад, ви виділили проблему «Механізми контролю за фінансуванням політичних партій слабкі». Що мається на увазі?

Єгор Поляков: Коли в нас відбувається виборча кампанія, порахувати, скільки було витрачено коштів і чи вони були витрачені та отримані легально, дуже важко, рідко партії були притягнуті до відповідальності за те, що порушували ліміти, які можна було витратити, походження джерел коштів, які вони залучали. В Україні з цим дуже велика проблема. Створено НАЗК, але воно не так довго функціонує. З механізмами, які функціонують зараз, партії фактично не отримують покарання.

Ірина Ромалійська: А навіщо виборцю, який живе в невеличкому селищі, взагалі знати, звідки партії беруть гроші?

Єгор Поляков: Потім люди, які прийшли від цих партій, будуть розпоряджатися вашими грошима. А потім ви виїжджаєте на дорогу, де дорожнє покриття більш відсутнє, ніж присутнє, або приходите в школу, в якій нема за що відремонтувати дах. А відбулося так тому, що люди, які там проходили, замість того, щоб розпорядитися цими коштами, як би вам хотілося, перебувають в ситуації, коли повинні повернути собі або своїм донорам частину грошей, витрачених на вибори.

З політичними фінансами складана схема, тому що в будь-якій демократичній країні ви не можете сказати, що гроші не грають ролі, адже вони грають роль всюди. Питання в тому, звідки вони взялися. Якщо ви проводите якусь кампанію, залучаєте їх невеликими внесками, коли громадяни самі приходять, фінансують партію, тоді тому, хто платить, політики і підзвітні.

Ірина Ромалійська: Мені здається, від недостатньої політичної культури чи освіти ми не розуміємо, що маємо давати гроші на партії, щоб це було чесно і прозоро.

Єгор Поляков: Політична освіта — це дуже важливо. Часто цю проблему зводять до політичної освіченості виборців, але тут в нас є причина і наслідок — незрозуміло, що звідки береться. Проблема в тому, що люди не бачили, як це може працювати, звикли до того, що є зараз. Вивести їх з цього кола надзвичайно складно.

Ірина Ромалійська: І що ви пропонуєте?

Єгор Поляков: З приводу громадянської освіти — зокрема, зміна навчальних програм. Ми будемо писати так звану білу книгу рішень. Там буде детально написано, що ми хочемо по кожному пункту. Ми проїхали 23-ма областями за останні півроку і обговорювали ці проблеми з місцевим самоврядуванням, активістами та небайдужими громадянами. За підсумками обговорень ми готуємо документ, який далі будемо лобіювати. Говоритимемо з Міністерством освіти, з парламентарями, якщо буде йтися про закон. Стосовно громадянської освіти, скоріше за все, будуть певні зміни до шкільної та університетської програм. Проблема в тому, щоб знайти фахових викладачів, і ми будемо далі спілкуватися з експертами в галузі освіти.

Повну версію розмови слухайте в доданому звуковому файлі.