19 січня керівником відділу превентивної комунікації ГУНП у місті Києві було цілком проігноровано публічне прохання організаторів зібрання здійснити активні дії для розділення учасників зібрання та контр-зібрання.
Обговоримо з правозахисником, головою ГО «Інститут «Республіка» Володимиром Чемерисом.
Григорій Пирлік: Ваші прихильники у січні намагалися зібратися на акцію антифашистів, але були перешкоди, причому подвійні. Розкажіть про це.
Володимир Чемерис: Наша ГО «Інститут «Республіка» веде вже понад 10 років моніторинг дотримання свободи зібрань в Україні, тому ми можемо не тільки говорити, що відбувається зараз, а порівняти з тим, що відбувалося раніше.
Чому ультраправі нападають на мирні зібрання і поліція не реагує? Тому що і поліція, і ультраправі – це є один інструмент державної влади, протидії інакодумству, взагалі протидії тій небезпеці для влади, якою є акції протесту.
Якщо говорити про мітинг 19 січня, то це мітинг пам’яті правозахисників Маркелова і Бабурової. Вони були вбиті в Росії російськими нацистами, зокрема тому що Маркелов виступав як адвокат родини чеченської дівчини, яка була зґвалтована і вбита російським військовим Будановим. І саме за те, що правозахисник Маркелов виступи на стороні чеченців, яких вбивала російська влада, він був вбитий російськими нацистами.
Відповідно, 19 січня щороку в багатьох країнах Європи відбуваються акції пам’яті правозахисників, і насправді ці акції є антифашистськими. До 2016-го року в Києві ці акції відбувалися без будь-яких проблем. У 2016-му році на цю акцію прийшли представники батальйону «Азов», який зараз переформовувався в партію «Національний корпус», разом з представниками російським нацистів з організації «БОРН» (Боевая организация русских националистов). Зокрема, там був такий Роман Желєзнов, який має кримінальну справу у Росії, і він тому втік на територію України після Майдану і приєднався до «Азову». Саме вони разом з представниками «Азова» намагалися зірвати акцію у 2016-му році. Проте акція відбулася, хоч і при криках.
Жоден напад ультраправих не розслідується
У 2018-му році так само було намагання зірвати цю акцію, причому не тільки з боку ультраправих, таких як С-14, «Традиції і порядок», так само були представники російських і білоруських нацистів, які зараз знаходяться в Україні. Причому тут була відверта кооперація з представниками поліції. Ще до початку акції 8 її учасників були затримані поліцією без пояснення причин. Через декілька годин їх відпустили, і поліція подала це так, що їх затримали для з’ясування особи. Насправді, вони прекрасно розуміли, хто це такі, вилучена була звукопідсилювальна апаратура. Тому акцію довелося проводити в оточені понад 30-ти нацистів, поліція абсолютно не діяла.
Оскільки нацисти не змогли відігратися на учасниках акції, то вони напали на громадянина Британії, який проходив на Михайлівську площу. Біда його була в тому, що він мав пофарбоване волосся і екстравагантну зовнішність.
Варто зазначити, що жоден напад ультраправих не розслідується. Наприклад, 8 березня були напади на марші, присвячені Міжнародному жіночому дню практично по всій Україні, і на це теж немає жодної реакції. А навпаки, в Києві, наприклад, на організатора акції 8 березня Олену Шевченко був складений протокол саме представниками поліції. Але, на щастя, посилаючись на рішення Європейського суду, суддя відмовив поліції у притягнення до відповідальності організатора цієї акції. Так що тут просто очевидна співпраця поліції з неонацистами.
«Громадське радіо» офіційно запрошувало на цей ефір заступника голови Національної поліції – начальника ГУ Нацполіції у м. Києві Андрія Крищенка, але він не прийшов. Речниця столичної поліції Оксана Блищик пояснила, що ані Крищенко, ані його заступники не змогли взяти участь у програмі через підготовку до фіналу Ліги Чемпіонів. У прес-службі головного управління обіцяли також надати письмову відповідь, але поки редакція її не отримала.
Повну версію розмови можна прослухати у доданому файлі.
Про радіо «Хартія», його програми та мету. Гість — Сергій Жадан, український письменник, креативний директор… Read More
Чому заповіт — це не тільки права та блага? Про це в етері Громадського радіо розповів Юрій… Read More
Тетяна Трощинська обговорює головні новини тижня з публіцистом Віталієм Портниковим. Read More
Заступник голови Координаційного центру з розвитку сімейного виховання та догляду дітей Микола Литвиненко розповідає в… Read More
Що відчуває дитина, коли втрачає близьки? Чого варто уникати, аби не травмувати ще більше? Про… Read More
На Херсонщині окупанти відбирають житло місцевих, навіть попри надані документи про право власності. Деталі розповів… Read More