Про подробиці цього конкурсу розповість ПР-менеджер фонду Руслана Коренчук
Сергій Стуканов: Що це був за конкурс і яку участь в ньому брав ваш фонд?
Руслана Коренчук: Це був виступ 9-ти шкільних команд, котрі в нестандартній формі показували, як вони розуміють Шевченка на даний момент.
Троє учасників нашої фундації були членами журі, і нам було дуже цікаво спостерігати за тим, як діти по-новому дивляться на Шевченка, зображають його не тільки стандартними шароварами і вишиванками, а й бачать його любовні та життєві лінії.
Нас вразила, як команда Красноармійського навчально-виховного комплексу змогла передати любовну лінію життя Шевченка, його захоплення жінками в театральній постановці.
Дуже приємним є той момент, що місцевий бізнес пішов на зустрічі, об’єднавшись з владою, та в великій мірі допоміг в реалізації цього конкурсу. І діти вже подали заявки на наступний раз для того, щоб ще прийняти участь в подібному конкурсі.
Сергій Стуканов: Директор фонду обіцяв забезпечити фронт українськими виконавцями та гуртами. Чи вдалося це зробити?
Руслана Коренчук: Я вважаю, що так. Тому що навіть у 2015 році доволі масштабно наш фестиваль «Із країни в Україну» пройшов по 29-ти містах, в якому ми робимо акцент в тому, що Україна — модернова країна. Ми хочемо показати, що в Україні є маса нових ГО, ініціатив, стартапів, бізнесів. Ми хочемо реалізувати даний проект і в цьому році по містах сходу України, та показати якісну нову українську музику, яка раніше не звучала.
Дмитро Тузов: Є відчуття, що молодіжно-культурний простір рухається на схід?
Руслана Коренчук: Однозначно, цей рух є. Ми знаємо купу молодіжних організацій, котрі спокійно розвиваються на сході, і зараз є відчуття згуртування молоді, які готові працювати на благо своєї країни.
Дмитро Тузов: Я був свідком того, що київська молодь на початку 80-х років почала переходити на українську мову. Чи є зараз такі ознаки на сході країни?
Руслана Коренчук: Так, є. Я побачила яскраві приклади цього, коли люди в Сєвєродонецьку намагаються максимально перейти на українську. Вони починають усвідомлювати, що знання української мови — це круто. Є величезний пласт молоді, які хочуть вивчити українську мову.
Я побачила, що люди, яким не байдужа доля країни, намагаються переходити на українську мову та хочуть працювати в сфері культури, і це є показовим моментом.