Украина не хочет отказываться от угля вопреки соглашению ООН, — эколог

Виктория Ермолаева: В конце декабря 2015 года было принято Международное климатическое соглашение. На какой стадии оно сейчас?

Андрей Железный: В грудні весь світ об’єднався, щоб не допустити глобального підняття температури на два градуси Цельсія. 22 квітня ця кліматична угода вже була підписана в ООН. Всім країнам належить виставити її на ратифікацію. Для остаточного затвердження потрібна більшість.

Україна теж приєдналась до цієї угоди, але тепер парламентарі мають її ратифікувати. Це, очевидно, має ініціювати президент.

Виктория Ермолаева: Что мы будем обязаны сделать после ратификации?

Андрей Железный: Угода зараз носить досить загальний формат. Вона вимагає, щоб країни зробили все можливе аби не допустити глобального потепління. Це відмова від використання вугільного палива до кінця століття і використання відновлюваної енергії — сонця, вітру, води.

Ця кліматична угода буде стимулом для міжнародних інвестицій у відновлювані джерела енергії в Україні. А для держави стимул розробляти законопроекти, щоб громадяни також використовували відновлювані енергоресурси.

Виктория Ермолаева: Позиция парламента неоднозначна в этом вопросе — политики говорят о возобновлении угольной промышленности, а соглашение об отказе?

Андрей Железный: Вугільна галузь завжди домінувала в енергосекторі. Політики були монополістами і весь час з неї жили. Тепер світ іде до того, що вугілля має залишатися в землі.

Це значить, що люди з вугільної галузі мають отримувати нові спеціальності. Енергетика залишається енергетикою, лише змінюються джерела енергії. Маємо робити дружні природі заходи.

Виктория Ермолаева: Які альтернативні джерела ми маємо використовувати?

Андрей Железный: Ресурси, які можна переробити і отримати енергію. Зараз у нас є вітряки, сонячні панелі. Теплову енергію можна добувати в котлах, де спалюють деревину або інші рослинні відходи. Або від сонця.

Виктория Ермолаева: Какие последствия несет изменения климата?

Андрей Железный: Ми вже чули про катастрофи по всьому світу — тайфуни, засухи. Це, насправді, загрожує і Україні. Ми не ізольовані, не загороджені — ці наслідки можуть прийти і до нас.

В Україні за останні десятиліття вже відбулось підвищення температури десь на пів градуса. Ми маємо відхилення від норми на 1,5 %. Інтенсивність шквалів, паводків збільшується. Це призводить до втрат майна, врожаїв, до людських жертв.

Татьяна Курманова: Есть методы, чтобы затормозить парниковый эффект?

Андрей Железный: Так, маємо боротись. Світ вже визначив, що причиною глобального потепління є викид парникових газів у величезній кількості. Ми спалювали багато вугілля, будували літаки. Зараз технології дозволяють використовувати відновлювані джерела. Енергії від сонця достатньо, щоб забезпечити всі людські потреби.

Татьяна Курманова: Может ли обычный человек как-то повлиять?

Андрей Железный: Так. Причина в нашій поведінці — ми хочемо швидко їздити на автівках, купувати поліетиленові пакети, гріти воду на газу. Все це залежить від нас. Вже є технологічні рішення, які дозволяють зменшувати споживання цієї брудної енергії.

Нам треба енергозберігаюче освітлення, вимикати електроприлади, коли йдемо з дому, в опалювальний період дбати про утеплення нашого житла, щоб споживати менше енергії. На ринку вже є технології, які дозволяють робити наші будинки мініелектростанціями — колектори, батареї. Вже навіть є законодавство, за яким ми можемо таким чином заробляти кошти. Поставити колектори і продавати енергію.

Татьяна Курманова: Вже є такі проекти?

Андрей Железный: Вже близько тисячі таких проектів. Люди заробляють за кожен сонячний день.