«Громадське радіо»
Лариса Денисенко: Що таке місця несвободи і до чого тут діти?
Ірина Сергієнко: В Україні на сьогоднішній день близько 6 тис. таких місць. Це школи-інтернати, санаторні школи-інтернати, спеціальні школи-інтернати, будинки дитини Міністерства охорони здоров’я і дитячі будинки-інтернати Міністерства соціальної політики. По Міністерству освіти існує 575 таких закладів, по міністерству охорони здоров’я — 40 будинків дитини, по Міністерству соціальної політики — 49 будинків-інтернатів. Загалом у цих закладах перебуває понад 95 тис. дітей, що потребують турботи і захисту.
Лариса Денисенко: В чому полягає різниця між спеціальними школами-інтернатами і санаторними школами-інтернатами?
Ірина Сергієнко: Спеціальні школи-інтернати — це заклади для дітей з певними фізичними вадами, санаторні школи-інтернати — заклади для відновлення здоров’я дітей.
Лариса Денисенко: Наскільки мені відомо, існують ще спеціальні відділення психіатричних лікарень, що розраховані саме на дітей.
Ірина Сергієнко: Дійсно, майже при кожній психіатричній лікарні існують дитячі і підліткові відділення.
Лариса Денисенко: З якими проблемами діти стикаються у перелічених місцях несвободи? Як вони там живуть?
Лариса Самсонова: Діти живуть там впорядкованим життям. В цих інтернатах губиться особистість, а це найгірше, що може бути. Система влаштована так, що дитина не може проявити себе, а якщо вона спробує це зробити — її там знову заженуть в рамки.
Проте не все так погано, всі ці школи дуже різні.
Ірина Сергієнко: Можу розповісти про розпорядок дня в установах, що підпорядковуються Міністерству соціальної політики. Там діти прокидаються, проводять водні процедури, якщо їм пощастило з вихователем — беруть участь у гуртковій роботі, після чого обідають, сплять, йдуть на прогулянку і знову сплять.
Види діяльності обмежуються через те, що не завжди є фахівці, які можуть працювати з дітьми. В будинках-інтернатах основний персонал — це культорганізатор й інструктор з трудової терапії. Під словом «працетерапія» в деяких будинках інтернатах може розглядатися тяжка робота дітей і підлітків.
Ірина Славінська: В одному будинку-інтернаті, що на Харківщині, існує практика найму підлітків на роботу. Наскільки це законно?
Лариса Самсонова: У кожного вихованця є індивідуальна програма реабілітації. Формально, лікар пише, що дитині показана легка трудова зайнятість, після чого ведеться відповідний журнал обліку праці. Для того, щоб дізнатись, як це виглядає насправді, треба питати у дітей. Ми намагаємось говорити один на один з вихованцями. Діти бояться говорити правду.
Ірина Славінська: Чому вони бояться? Були епізоди жорстокості у відповідь на такий неслух?
Ірина Сергієнко: Основним принципом діяльності Національного превентивного механізму є «Не нашкодь!». Саме тому, для того, щоб дізнатися, чи дійсно їхню працю використовують, ми розмовляємо з дітьми так, щоб не нашкодити їм.
Проте монітори НПМ фіксували випадки праці дітей на квартирах, маєтках чи городах працівників інтернатів.
Звичайно, на такі випадки ми реагуємо моментально.
Лариса Самсонова: Разом з тим дітям потрібна осмислена зайнятість. Якщо дитина працює, то вона може мати за це відповідну винагороду.
Ірина Славінська: А чи існує законний вид подібної зайнятості?
Ірина Сергієнко: Є такі випадки, але не серед дітей, а серед дорослих, що працюють на договірній основі й отримують за це кошти.
Лариса Денисенко: Які системні проблеми виникають постійно при тому, що їх можна легко уникнути?
Лариса Самсонова: Скоріше за все, тут немає узгодженості. Так в закладах, що підпорядковуються Міністерству охорони здоров’я, не передбачено соціально складової. І навпаки — в інтернатах Міністерства соціальної політики надають тільки соціальні послуги.
Крім того, у деяких великих інтернатах дітей зганяють в одне велике приміщення, щоб за ними було зручніше доглядати.
Ірина Сергієнко: На жаль, в будинках-інтернатах системи соціальної політики надають соціально-медичні послуги, а для надання медичних послуг там відсутня ліцензія на медичну практику і психотропні препарати. Проблема в тому, що ненадання належної медичної допомоги — це катування.