В студії знавець кіно, голова Української кінофундації Андрій Халпахчі.
Сергій Стуканов: Пане Андрію, з чим їдемо на 70-й Канський кінофестиваль?
Андрій Халпахчі: Їдемо з фільмом Сергія Лозниці «Лагідна». Сергій Лозниця втретє бере участь у Канському кінофестивалі в основній програмі, але також в форумі брали участь деякі інші наші представники. «Лагідна» – це осучаснена версія твору Достоєвського, яка зображує сучасну Росію. В Лозниці досить критичне ставлення до сучасної Росії. Це діагноз безнадійності Росії.
Але Канський кінофестиваль – це не тільки участь в основній програмі й змагання кіно. Це також індустрія, зв’язки, спільна копродукція, особисті зустрічі. Тому вже десь 15 років існує Міжнародне містечко, де представлена майже кожна країна. Це наче посольство України на фестивалі.
Наша велика проблема – невміння створювати український бренд. Але в нашій кіноспільноті зараз ситуація трохи краща, ніж в решті країни. Цьогоріч багато українських конкурентних компаній, фестивалів, продюсерів об’єдналися, щоб активно просувати українське кіно. Сьогодні думаємо не тільки про те, щоб показати наші фільми в Україні, але й знайти покупців за кордоном. Скажімо, картина Слабошпицького, яка перемогла в Каннах, була в прокаті в 50-х країнах – і це робота агентів. Багато роботи попереду, але спільно її робити простіше.
Далі слухайте повний випуск.