В Україні близько 44 000 дітей отримують психологічну допомогу, — Колбаса

Психологічний стан дітей, які безпосередньо знаходяться у сірій зоні, лінії зіткнення, дуже жахливий і загрозливий для майбутнього дітей. Ми розробляємо програми реабілітації для цих дітей та проводимо навчання, —  розповідає Руслан Колбаса.

У студії працюють журналісти «Громадського Радіо» Ірина Ромалійська та Олександр Близнюк.

Руслан Колбаса: Не можу стовідсотково погодитись, що на лінії зіткнення відсутні наші спеціалісти, служби у справах дітей та центри соціальних служб. Але працівників соціальних служб не вистачає. Їх не вистачало до війни. На лінії зіткнення, у «сірій зоні» зараз перебуває понад 26 000 дітей. Міністерство виїжджало на ці території не раз. Ми спілкувалися зі спеціалістами. Ми говоримо про підконтрольну територію, де збираємо голів райдержадміністрацій, служб, проводимо наради і з’ясовуємо обставини, потреби. Починаючи від планів щодо ймовірної евакуації дітей. Є Міністерство надзвичайних ситуацій, є процедурні моменти.

Але ситуація дещо інша, коли йде загострення, а ми повинні розуміти, де знаходяться діти. Ситуація зараз змінюється, і діти повинні повертатися до школи. У нас є інформація про певну кількість закритих шкіл, бо там небезпечно. Але багато дітей залишаються, сім’ї не переїжджають. Тому ми піднімали питання, яким чином і куди виїжджають діти. Це плани до наших центрів реабілітації, які знаходяться на підконтрольній території та в інших регіонах. По кожному у нас є резервні місця, ми знаємо, куди вести у разі зіткнення.  

Психологічний стан дітей, які безпосередньо знаходяться у “сірій зоні”, лінії зіткнення, дуже жахливий і загрозливий для майбутнього дітей. Ми розробляємо програми реабілітації для цих дітей та проводимо навчання. Ми говоримо про всю Україну. На сьогодні порядку 44 000 дітей отримують психологічну допомогу.

На 1.01.2014 згідно статистичних даних всього дитячого населення в Донецькій і Луганській області було 996 756. На сьогодні на підконтрольній території в Донецькій і Луганській області — 421 511 дітей. Всі діти, які знаходяться в Донецькій і Луганській області, зазнали психологічної травми.

Олександр Близнюк: Які види допомоги держава може їм запропонувати?

Руслан Колбаса: Перш за все, це виплати, які виділяються для внутрішньо переміщених сімей, які знаходяться на підконтрольній території. Також було першочергове завдання щодо виїзду дітей з інтернатних закладів, які перебували на держутриманні. На період виїзду всі діти були вивезені — це більше 1600 дітей дітей-сиріт з інтернатних закладів. У нас залишилося 128 дітей з інвалідністю — Ровеньки і Краснодон. Місцевою владою було зроблено все, щоб не допустити виїзду дітей, хоча були приготовані машини і структура, хто і куди їде, але діти залишилися там. Зараз ми на Мінських переговорах постійно ставимо питання щодо повернення документів цих дітей-сиріт і повернення дітей, які знаходяться на непідконтрольній території. В рамках перемовин, як повідомляє та сторона, йдеться про 126 дітей. Це за Краснодон, про Ровеньки не знаємо.

Ірина Ромалійська: А чи є діти в інших закладах?

Руслан Колбаса: На момент виїзду не було. Зараз я впевнений, що є діти, бо вони і сиротіють в складних життєвих обставинах. Рівень життя на тих територіях і умови проживання підштовхують, щоб цих дітей віддавати або в центри соціально-психологічної реабілітації.

Олександр Близнюк: Вчора на Мінських перемовинах підіймалося і питання повернення дітей з РФ, які жили на Донбасі. Є якась статистика?

Руслан Колбаса: Ми зверталися і до уповноваженого ВР з прав людини, до Геращенка, щоби повернути дітей, які є у прийомних сім’ях, дитячих будинків сімейного типу, які знаходяться в РФ і також в Донецькій і Луганській області. Не повернути, але хоча б для розуміння, що з ними. На території, підконтрольній української владі перебуває 1450 дітей-сиріт з Донецької та Луганської області. Є  632 дитини, які перемістилися без батьків, і ми також врегульовували питання щодо законного представництва, бо вони перебували зі сторонніми особами або з бабусями і дідусями, тому ми змінили законодавство. У різних регіонах також проживає 109 внутрішньо переміщених прийомних сімей — це 309 дітей.

З Донецької та Луганської області до РФ зараз переїхало 35 родин — це прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу. За деякою інформацією ми знаємо, що деякі діти уже прийняли громадянство Росії. Можливо, всі. Бо це одна з умов подальших виплат сім’ям.

Олександр Близнюк: А яке сьогодні грошове забезпечення таким сім’ям?

Руслан Колбаса: Це два прожиткові мінімуми на дитину-сироту, яка проживає в прийомних сім’ях, дитячих будинках сімейного типу, під опікою. Опіка — у більшості це родичі. Прийомні сім’ї, ДБСТ — це більше 13 000 дітей. Це додатково до двох прожиткових мінімумів — 35% грошового забезпечення батьків.

Ірина Ромалійська: Чи є у вас дані по підлітках, яких затримали в Донецьку та звинувачують у підготовці диверсій?

Руслан Колбаса: Ситуація незрозуміла для нас. Що стосується непідконтрольних територій Донецької та Луганської областей, ми занепокоєні — 207 прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу — це 525 дітей. На Мінських перемовинах ми підіймали питання, що з цими сім’ями, які там виплати. Ми офіційно зверталися До Міносвіти і науки в РФ, яке відповідає за дітей-сиріт, відповіді нема.

У нас є взаємозв’язок з певними регіонами РФ щодо дітей, які без законних представників залишились на території РФ. І є підписані в 1992 році Мінські договори, там є порядок опіки за дітьми, які залишились без батьківського піклування. Процес працює, вони повідомляють, а ми з’ясовуємо.

Ірина Ромалійська: Куди можуть звертатися батьки постраждалих дітей, щоб отримати допомогу від держави?

Руслан Колбаса: У першу чергу, служби у справах дітей, управління соціального захисту на місцях, центри соціальної служби для сім’ї, дітей, молоді. Зараз ми працюємо до порядку надання статусу дитини, постраждалої внаслідок воєнних дій чи збройних конфліктів.