В Україні немає гучного голосу на захист прав людини, – правозахисник

Правозахисник Володимир Чемерис коментує ситуацію з захистом прав людини в Україні

Ведучi

Наталя Соколенко

Гостi

Володимир Чемерис

В Україні немає гучного голосу на захист прав людини, – правозахисник
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_kyivdonbass-16-03-03_chemerys_vladimir.mp3
https://static.hromadske.radio/2016/05/hr_kyivdonbass-16-03-03_chemerys_vladimir.mp3
В Україні немає гучного голосу на захист прав людини, – правозахисник
0:00
/
0:00

Україна посіла 38 місце серед 129 держав у рейтингу політичного розвитку. Про це у студії Громадського радіо говоримо із правозахисником Володимиром Чемерисом.

Олег Білецький: Чому у світі йде тенденція спаду рівня демократії?

Володимир Чемерис: Причини такої тенденції – у геополітичних протиріччях, збройних конфліктах та терактах по всьому світі. В Україні ж ми порівнюємо теперішню ситуацію з правами людини з тією, що була до Майдану, який власне і почався у відповідь на порушення права на свободу зібрань. Але в Україні в плані порушення прав людини з’явились явища, яких не було раніше. Раніше на заборону політичних партій (в нашому випадку комуністичної) ми б отримали голосну відповідь ЗМІ та правозахисників. Це пряме порушення ст. 10 та 11 Європейської конвенції. В європейських країнах не було заборони на ідеологію чи політичні партії, а символіка. І ЄСПЛ відповідно розглядав подібні справи. Крім того, у нас суд не є незалежним, люди переслідуються за вираження своїх поглядів. Показовим є випадок Руслана Коцаби, Amnesty International визнала його в’язнем сумлінням.

Наталя Соколенко: Його випадок це вираження поглядів чи дія?

Володимир Чемерис: Існує дуже багато випадків, що дають можливість визначити його як в’язня сумління. А зараз у справі російських шпигунів чиниться суд на їх адвокатів, це теж впливає на моніторинг прав людини. Паралельно відбувається суд над представником «Азову», там теж подібна ситуація. Є міжнародно визнане право відмовитися брати в руки зброю, є цілий рух пацифізму.  Але чомусь у нас це засуджується, у ЗМІ на це встановлено табу. Чомусь у нас вирішили, що боротись з російською пропагандою потрібно своєю власною пропагандою, але це порушує громадянські права. Після Майдану Верховна Рада внесла багато поправок до законодавства, які набагато серйозніші за закони 16 січня.

Олег Білецький: Які саме закони?

Володимир Чемерис: Наприклад, Закон України «Про декомунізацію».

Олег Білецький: Причина цього – недосконалість системи?

Володимир Чемерис: Це питома риса системи, вибудуваної в умовах війни. На жаль, люди і система по суті не змінились. Влада та ультраправі політичні сили не можуть існувати без ворога та заборон.

Олег Білецький: Чи є поправки на військовий стан у європейській практиці?

Володимир Чемерис: Так, держава може зробити подання на відмову від виконання певних положень Європейської конвенції у зв’язку з терористичною загрозою, цим правом в свій час скористалась Великобританія через події в Північній Ірландії.

Україна подала відповідну заяву в травні 2015 року. В цьому випадку Європейський суд з прав людини повинен визначити обґрунтованість цієї заяви. Але інша справа – територія, на якій бойові дії не ведуться, там повинні виконуватись всі громадянські права.

Найкраще відбиває ситуацію з правами людини становище правозахисників. Зараз немає гучного голосу на захист прав людини, ЗМІ не транслює його.

Олег Білецький: Але ЗМІ не зобов’язані щось транслювати, існує редакційна політика.

Володимир Чемерис: Так, але дивно, коли вона однакова по всій Україні. Зараз певні теми у ЗМІ табуйовані. Я вважаю, що неправильно не вживати термін «громадянська війна», бо, хоч на території України є російські війська, причини цього все ж таки внутрішні.

fasle
fasle