В Україні розколовся «правий» рух через любов до вождізму, — Ігор Мазур

В нашій студії сам Ігор Мазур, ефір ведуть журналістки Тетяна Косянчук та Ірина Ромалійська.

Ірина Ромалійська: Представники російської правоохоронної системи заявляють, що вас оголошено в розшук, і ви, начебто, зараз знаходитеся в Росії та готуєте диверсію.

Ігор Мазур: Мене оголосили в розшук ще в 2014 року за те, що я був одним з керівників «Правого сектора». І мені закидали звинувачення, що я разом з братами Тягнибоками, Арсенієм Яценюком, Дмитром Ярошем, Миколою Карпюком, Станіславом Клихом на чолі з Сашком Музичком в 1995 році воювали в Чечні проти російських військ. І через нас десятьох російська армія не могла захопити Чечню.

Напевно, з настанням холодів в Росії починається загострення шизофренії в слідчих органах, і вони починають пошук ворога

Ірина Ромалійська: Тобто вам зараз додали ще одну справу?

Ігор Мазур: Вони, може, забули, що оголошували мене в розшук. Напевно, з настанням холодів в Росії починається загострення шизофренії в слідчих органах, і вони починають пошук ворога. Ворогами можуть бути НАТО, американці, злі грузини, але головний ворог Росії — це українські бандеровці, які, на їхню думку, є терористами і шпіонами. Можливо, і українські журналісти для них є небезпечними, що яскраво показує приклад Сущенка.

Ірина Ромалійська: Ви також фігуруєте в справі «чеченського батальйону». Вас викликали по цій справі в Грозний на засідання суду?

Ігор Мазур: Я ж, наче, психічна здорова людина, щоб їхати до суду в Грозний. Так само я не можу знаходитися під Москвою, якщо я два з лишнім роки в розшуку в Росії. Тим паче я більше року був в зоні бойових дій, я — командир розвідників, і мої хлопці досить багато проблем створили для російських військ.

Тетяна Косянчук: За даних рос ЗМІ ви оголошені саме за те, з початку 2016 року ви перебуваєте в Росії і займаєтесь там вербуванням активістів. А коли насправді ви були в Росії востаннє?

Ігор Мазур: Останній раз я був в 1997 році, коли ми з народним депутатом України поїхали визволяти будівельників, що поїхали відбудовувати Грозний між першою і другою війною. Ті будівельники працювали безкоштовно, жили в скотських умовах. І коли родичі вийшли на нас, ми поїхали за ними і вивезли з країни.

Наші спецслужби мали б допитати Фурсу, на предмет того, чому вони з Карпюком поїхали в Росію. Складається враження, що він виконував відповідне завдання ФСБ

Ірина Ромалійська: Ви брали участь в бойових діях у Чечні?

Ігор Мазур: Я був в Чечні в 1995 році. По справі проходить, що я зустрівся з Миколою Карпюком 14 грудня 1994 року, але ніякої війни в грудні 1994 році ще не було, вона почалася в Новорічну Ніч.

Микола був тоді був у Рівному, а я перебував у Києві, і навіть ходив на футбол «Динамо-Баварія».

Ірина Ромалійська: У вас є докази, що Карпюк був у Рівному? Тому що у його адвокатів є вкрай мало тих, хто може виступити свідками в цій справі.

Ігор Мазур: Я не можу їхати і свідчити, тому що я одразу на кордоні опинюся в автозаку. Так само і хлопці з УНА УНСО не можуть поїхати, тому що їх моментально звинуватять в тому, що вони брали участь в «чеченському батальйоні».

Ірина Ромалійська: Як Карпюк поїхав туди? Тому що версій була маса: і те, що він ослухався наказу Яроша, і те, що його виманили, тощо.

Ігор Мазур: Він навіть своїй дружині не зміг пояснити, чому він їде. Його кум Фурса, в якого був бізнес як в Росії, так і в Україні, казав, що нібито силовики в Україні можуть вийти на якихось силовиків в Росії, для того, щоб поговорити про те, щоб Росія не визнавала результатів референдуму в Криму.

Про це знало небагато людей, але достатньо того, що про це знав Фурса, який є досить непростою людиною. Тому наші спецслужби мали б допитати Фурсу, на предмет того, чому вони з Карпюком поїхали в Росію. Складається враження, що він виконував відповідне завдання ФСБ.

Ірина Ромалійська: Ви вже повернулися з фронту?

Ігор Мазур: Я демобілізований, хоча це не заважає їздити до свого 131-ого розвідувального батальйону, який зараз на Луганщині продовжує займатися розвідкою в структурі ВСУ. УНА УНСО вирішив, на відміну від «Правого сектора», діяти в офіційному полі.

Тетяна Косянчук: Чому ви не пішли воювати в АТО у складі «Правого сектору»?

Ігор Мазур: Я приїжджав в червні 2014 року в ДУК, коли були бої під Карлівкою, але в них на 100 чоловік було 10 автоматів, і треба було ледь не в чергу ставати, щоб виїхати на передову. А ця територія межувала з захопленою частиною Донецької області, тому не хотілось попасти в лапи ДРГ і стати військовополоненими через те, що в мене просто немає, чим чинити збройний опір.

Спецслужбам вигідно роздробити «правий» рух, щоб у його представників було менше шансів пройти в парламент

Ірина Ромалійська: Чому взагалі вийшов такий розкол у «правому» русі: «Азов», «Правий сектор», «УНА УНСО». Чому немає єдності між вами?

Ігор Мазур: Одна з причин — любов до вождізму серед українців. Хай в мене буде маленька партія, але моя, і я в ній командир.

Також діють спецслужби, яким вигідно роздробити цей «правий» рух, щоб у його представників було менше шансів пройти в парламент, де буде, відповідно, менше націоналістів, які не підуть ні на які компреси ні з Росією, ні з олігархами.

Тому спецслужби намагаються навіть підігрівати чиїсь амбіції, умовно примушуючи представників кожного батальйону йти своєї дорогою.

Наприклад, Білецький створив «Азов», тому що він хотів бути командиром підрозділу. А зараз вони створюють парію. Зрозуміло, що це розіб’є тих 10% націоналістичного електорату, який є, між «Свободою», «Правим сектором», «УНА УНСО», «Дією Яроша» і «Азовом». В середньому вийде по 1,5-2%, які ні на що не будуть впливати.