Вершкове масло 223 гривні за кг. Яка ціна продуктового кошику в «ЛДНР»?

Зарплати і пенсії на окупованій частині Донбасу нижче, ніж на підконтрольних територіях, а ціни — значно перевищують ті, які є на вільних територіях.

Поговоримо про це з експертом порталу «Слово і діло» Валентином Гладких.

Наталя Соколенко: Яка середня зарплата на підконтрольних територіях і яка на непідконтрольних?

Валентин Гладких: Якщо говорити про пенсійне забезпечення, то на підконтрольній території мінімальна пенсія становить 1247 гривень, середня 2092 гривні. В «ДНР» — мінімальна пенсія 1238 гривень, а середня 1905 гривень.

На території Луганщині ситуація більш красномовна, мінімальна пенсія в «ЛНР» становить 904 гривні, а середня — 1829 гривень.

Водночас треба зважати на те, що багато мешканців непідконтрольних територій насправді отримують подвійну пенсію, як в рублях, так і в гривнях.

Мінімальна зарплата по всій території України 3200 гривень, середня зарплата в Донецькій області — 6503 гривні, а в Луганський — 5385 гривень. В «ДНР» мінімальна заробітна плата — 1160 гривень, в «ЛНР» 1380 гривень. Середня зарплата в «ДНР» — 2612 гривень, в «ЛНР» — 4021 гривня.

Справа ж не лише в тому, скільки мешканці отримують, а скільки товарів і послуг на ці гроші можна спожити.

Сергій Стуканов: З яких джерел ви дізнавались ці дані?

Валентин Гладких: З відкритих джерел. Зарплати на підконтрольній території ми дізнавались з Держкомстату, а в «ЛДНР» немає законодавчо встановлених мінімальних зарплат, вони розраховують їх, спираючись на закон України про державний бюджет за 2014 рік, тобто відштовхуються від тих даних, які були станом на початок 2014 року в держаному бюджеті України. Це дані, які оприлюднювалися в засобах масової інформації.

Сергій Стуканов: Чому така істотна різниця в зарплатах?

Валентин Гладких: Її можна пояснити з власного досвіду спілкування з людьми, які мешкають на непідконтрольних територіях. Основне джерело зарплати там — це винятково або якщо ти залучений до «місцевої адміністрації», або до військових збройних формувань.

Якщо говорити про номенклатуру товарів, то левова частка товарів — білоруського та російського виробництва, що дає підстави думати, що вони потрапляють не через умовну лінію розмежування, а через ту ділянку російсько-українського кордону, яка наразі не контролюється Україною.

Наталя Соколенко: Я так розумію із вашого дослідження, що хліб і комунальні послуги на непідконтрольних територіях коштують дешевше, ніж на підконтрольних. Що з рештою продуктів чи послуг?

Валентин Гладких: Щодо комуналки, то невідомо, хто їх сплачує і кому.

Якщо говорити про вартість споживчого кошику — хліб, молоко, м’ясо свинини, яйця, сир твердий, м’ясо птиці, рис, гречка, цукор, капуста, олія соняшникова, масло вершкове, борошно пшеничне, то вартість цього набору в «ДНР» становить 801 гривню.

В той час, як на Донеччині, яка залишається під контролем української влади, це 495 гривень. Окремі позиції однакові за цінами, як гречка чи борошно. Але, наприклад, вершкове масло там коштує 223 гривні за кілограм, в той час як у нас 110 гривень.

Сергій Стуканов: Як ви вважаєте, що краще — мати дешевші ціни чи комуналку?

Валентин Гладких: Я хочу звернути увагу, що в нас ця висока комуналка значною мірою компенсується субсидіями, тобто незахищені верстви населення цієї великої комуналки не відчувають в повній мірі.

Та й тут не дуже коректно порівнювати, де краще жити, тому що той стан, який є на непідконтрольній території є неприроднім і не буде тривати далі. Це є такий перехідний період, після закінчення якого вони мають визначатися, так само, як і ми.