«Громадське радіо»
Оксана Іванців, координатор проекту «За ветеранів у владі» та Віктор Тимощук, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, викладач у школі «За ВДВ» і співавтор закону про держслужбу, розповідають про те, як стартувала школа держслужби для ветеранів АТО.
Олена Бадюк: Як проходить навчання? Скільки ветеранів залучені в навчальний процес?
Оксана Іванців: Ми працюємо вже понад місяць, заняття почались 17 жовтня. У нас 60 студентів в Києві і 20 студентів у Краматорську. В принципі, заняття проходять дуже активно.
Для мене цей проект дуже позитивний. Коли ми говорили з нашим HR-спеціалістом, вона сказала, що більшість з них знає, тому що вони приходили вирішувати якісь свої проблеми хто з пораненнями, хто оформлювати якісь пільги. Тобто тоді вони приходили з проблемами, а зараз вони приходять з планами та мріями.
Рівень студентів високий і навіть значно вищий, ніж ми чекали.
Сергій Стуканов: Це люди з вищою освітою чи серед них є і такі, у кого середня освіта?
Оксана Іванців: Є люди, які мають спеціальну освіту, хоча, згідно з законом про державну службу, людина повинна мати мінімум рівень «молодший бакалавр». Але у нас є навіть кандидати наук, і є люди уже з досвідом державної служби.
Сергій Стуканов: Місцева влада радо сприйняла цю ідею і готова залучати їх до роботи?
Оксана Іванців: Так, вони готові не тільки залучати їх до роботи, але й надати нам власних спеціалістів, які уже на другому спеціалізованому етапі нашого навчання будуть нам допомагати. Ми поділимо наших студентів на менші групи за їхніми обраними напрямками,і наставники від державних органів будуть їх спочатку два місяці навчати, а потім приймуть на стажування у свій підрозділ.
Олена Бадюк: А за якими напрямками вони будуть розподілені?
Оксана Іванців: Ми проводимо зі студентами черговий етап співбесід, під час якого вони визначаються з напрямками, у яких вони бачать себе на держслужбі. На даний момент це департаменти будівництва і житлового забезпечення, департамент з питань державного архітектурно-будівельного контролю, земельних ресурсів, культури, містобудування, освіти, науки, здоров’я, соціальної політики та інформаційно-комунікаційних технологій. Також на даний момент в КМДА формується новий департамент — управління з питань взаємодії з правоохоронними органами, забезпечення правопорядку та муніципальної безпеки. Багато наших студентів, до речі, планують працювати саме там.
Сергій Стуканов: Пане Вікторе, що ви викладаєте в цій школі, і чи ви погоджуєтесь з тим, що рівень студентів перевищив попередні сподівання?
Віктор Тимощук: Я маю честь викладати дві дисципліни — основи законодавства про державну службу, оскільки їм треба розуміти, в яке середовище вони потраплять, та все, що пов’язано з адміністративними послугами, тому що значна частина держслужбовців працює, саме надаючи адміністративні послуги або забезпечуючи їх надання.
Я теж був приємно вражений рівнем якості слухачів, адже маю досвід проведення тренінгів для практикуючих держслужбовців та випускників вузів в магістерській програмі Києво-Могилянської академії. Порівнюючи ці дві аудиторії, можу сказати, що воїни дуже спраглі до знань.
Олена Бадюк: Як відбувається сам навчальний процес? Це просто лекції чи це і виконання домашніх завдань, наприклад?
Віктор Тимощук: В моїх блоках не було домашніх завдань. Це переважно були презентації та живе спілкування. Я намагався і дати їм якісь основи знань і чути від них якусь реакцію.
Сергій Стуканов: Чи не поступається рівень викладачів у Краматорську у порівнянні з Києвом?
Оксана Іванців: Ні, не поступається. Так склалося, що у Краматорську трохи менше лекцій, тому що, якщо в Києві це вечірня школа, то в Краматорську це школа вихідного дня. Тому фізично лекцій трохи менше, але всі ключові предмети там представлені.
Сергій Стуканов: Ветеран АТО – це людина, яка пройшла горнило бойових дій. Чи це в якийсь спосіб відрізняє цих людей від звичайних держслужбовців?
Віктор Тимощук: Це дорослі люди, які вже бачили життя у його різних проявах, тому, на мій погляд, це ідеальний кандидат для державної служби. Адже коли на державну службу потрапляють люди з студентської лави, вони ще неготові до прийняття серйозних рішень, на відміну від наших студентів, які готові брати на себе відповідальність та впроваджувати різноманітні інновації. Я думаю, це дуже правильна ініціатива.
Треба зауважити, що йдеться не про те, що вони автоматично будуть прийматися на службу, вони будуть проходити конкурс на рівних умовах з іншими звичайними громадянами.