Громадське радіо
Сергій Стуканов: Сьогодні на погоджувальній раді у Верховній Раді Ірина Геращенко зазначила, що ключовим завданням на 2018 рік має стати виконання Угоди про асоціацію з ЄС. Кілька днів тому голова представництва ЄС в Україні Х’юг Мінгареллі на презентації дослідження про стан виконання Україною Угоди про асоціацію в Києві. Чого було більше в 2017 році – успіхів чи провалів?
Любов Акуленко: Звіт презентували ми, як громадська організація, Український Центр Європейської політики, а Мінгареллі був просто запрошений до вступного слова. Чого більше – складно сказати, щось по середині. Ми назвали наше дослідження: «Угода про асоціацію – режим уповільненої дії». Сказати, що взагалі нічого не робиться, ми не можемо. Але майже у всіх секторах законопроекти лежать у ВР по декілька місяців чи років, це не результат, це чи імітація процесу, чи саботаж угоди. Мене це не дивує. Оскільки це дуже прогресивна угода, яка штовхає нас відійти від радянського минулого і йти європейськими стандартами, це не буде так легко, це буде досить болючий процес. Насправді, результатів зараз в нас мало.
Сергій Стуканов: Давайте, можливо, мовою цифр поговоримо. З 86 завдань, які на 2017 рік мали бути виконані, виконано лише 10.
Любов Акуленко: Так, хочу пояснити, звідки взялися ці 86 зобов’язань. Угода про асоціацію, всі ми знаємо, це дуже великий документ, майже на 2 тисячі сторінок. Угода має додатки, які стосуються торгівлі і секторальної співпраці. Додатки унікальні тим, що зобов’язують нас змінювати законодавство і переходити на європейські регламенти і директиви. Кожен такий документ в додатку має таку фразу: “Україна повинна адаптувати цю директиву протягом 2-3 років, з моменту вступу в силу угоди”. Фактично, на кожен рік вискакує багато завдань з різних сфер – це або ми повністю повинні адаптувати директиву, або одну-дві статті адаптувати. Ми сіли, порахували. В нас вийшло 10 сфер, по кожній в сумі вийшло 86 зобов’язань.
Сергій Стуканов: Це 86 завдань до цілковитої імплементації, чи на 2017 рік?
Любов Акуленко: Виключно на 2017 рік. В нас були завдання з 2014 року. Але там завдань було дуже мало. А 2017 рік – перший, коли в нас величезна кількість завдань і з нею, або ще й більшою, ми повинні пройти до 2025 року, кожного року до 100 завдань приблизно. Якщо подивитися, що ми виконали… Є в нас одна сфера, де ми повністю все виконали, це технічні бар’єри в торгівлі, так зване технічне регулювання. Це європейські вимоги, що стосуються промислових товарів. Основним відповідальним, звичайно, є міністерство економіки. Ця сфера цікава тим, що в часи президентства Януковича, 2012-2013 року, ця сфера взагалі розглядалася, як найбільш небезпечна сфера: «Як ми нашу промисловість будемо переводити на європейські стандарти, це нереально». В свій час, коли було прийняте рішення відмовитись від асоціації, було проведене дуже швидко дослідження, чому асоціація шкодить, то якраз технічні бар’єри в торгівлі, були тою сферою, про яку найбільше говорили, що вона постраждає. Як бачимо, вона не страждає, тут демонструємо хороші результати. В інших сферах поки що немає чим хвалитися.
Сергій Стуканов: Де ми були, як марафонці, які думають, що повільно біжать, бо часу багато?
Любов Акуленко: Ми виділили так звану середню дистанцію. В ній в нас є сфера захисту прав споживачів. В нас є дві норми, які ми майже повністю адаптували. Це ті, які стосуються вимог щодо товарів, які не відповідаюь зовнішньому вигляду, що так само споживачі можуть пожалітися. Так само, експерти наші відмічають, що ми виконали майже всі зобов’язання в частині директиви, що стосується того, яку ціну виробник наносить на товар. Але в нас насправді є зобов’язання з приводу жорсткого контролю за магнітними іграшками для дітей (їх не можна продавати), з приводу того, як мають продаватися запальнички, щоб діти не травмувалися. І там дуже багато таких зобов’язань, де ми нічого не робимо.
Непогані результати в сфері діяльності компаній, ми ж недавно прийняли закон про бухгалтерський облік та фінансову звітність. Там було 4 зобов’язання, а ми виконали лише одне. В ринку енергоефективності ми прийняли рамковий закон про фонд енергоефективності, але більше не можу похвалитися, що ще ми зробили.
В навколишньому середовищі дуже багато зобов’язань, ми результати демонструємо по тому, як ми змінюємо управління водними ресурсами і сектор оцінки впливу на довкілля, але сказати, що до кінця виконані завдання – ми не можемо. Бо недостатньо прийняти закон, норма має працювати на практиці. Більше нічим ми не можемо похвалитися, не можемо похвалитися громадським здоров’ям (на цей рік від нас ЄС вимагав адаптувати 4 директиви, які стосуються безпеки крові). А ситуація в нас катастрофічна, треба правильно утилізувати інфіковану кров, а в нас взагалі немає ніяких нормативних актів.
Повну версію розмови слухайте у звуковому файлі або у відеотрансляції.