Я хочу, щоб в Україні з’явилася культура розуміння опери, — Шелепницька
«На наших радіостанція побільшало україномовної музики, але не завжди вона є високоякісною», — каже Наталя Шелепницька
Про концерти в зоні АТО і рівень розуміння класичного мистецтва в Україні говоримо з оперною співачкою Наталією Шелепницькою.
Ірина Сампан: Наскільки вам вдається щоразу вживатися в роль?
Наталя Шелепницька: Коли я підбираю свій репертуар і включаю у свої сольні програми арії з відомих опер, я виношую ці образи під серцем. Я хочу донести до глядача той характер і той зміст, який хотів донести сам автор.
Ірина Сампан: Як виглядає зв’язок між оперним співаком і глядачем?
Наталя Шелепницька: Спочатку глядач затамовує подих в очікуванні того, що зараз буде, а потім лунають овації.
Анастасія Багаліка: Ми знаємо, що ви їздите з концертами в зону АТО. Розкажіть про це більше.
Наталя Шелепницька: Я не можу взяти зброю в руки, але я є послом миру. І коли почалась війна, я не змогла сидіти осторонь. Я мала робити все можливе і залежне від мене, як від жінки, матері і посла миру, щоб в Україні якомога скоріше запанував мир. За першої нагоди я погодилась поїхати в тур. Цей тур відбувався під патронатом ЗСУ. Ми відвідали 10 міст. Це було дуже небезпечно. Нас возили в броньованих машинах від пункту до пункту. Ми виступали не тільки для військових, а й для місцевих жителів. Ми розуміли, що серед людей, позитивно налаштованих до України, української влади і української пісні, можуть бути так само негативно налаштовані люди. Ми ризикували, але все обійшлося. Ми раді, що нам вдалось підтримати наших хлопців, які щодня ризикують своїм життям. Я була там багато разів і щоразу поверталася звідти спустошеною. Я досі не можу повірити, що це можливо у третьому тисячолітті. Хоча ми розуміємо, що все, що відбувається зараз, готувалося десятиріччями. Росія ніяк не могла змиритися з тим, що Україна є незалежною. Але ми не той народ, який можна поставити на коліна.
Анастасія Багаліка: Ви співали бійцям уривки з опер?
Наталя Шелепницька: Ні. Я співала пісні. В моєму репертуарі є не тільки оперні арії і партії. В моєму репертуарі понад 1000 різних за жанром творів. Я співала бійцям «Ave Maria», співала «Рідна мати моя», «Два кольори», «Моє кохання». В плані матеріалу я абсолютно гнучка.
Анастасія Багаліка: Я знаю, що ви прийшли до нас з прем’єрою пісні.
Наталя Шелепницька: Автор і композитор Олександр Тищенко написав пісню «З Новим роком, з Різдвом Христовим» в кінці грудня. Я вітаю всю Україну зі Старим Новим роком. Нехай прийдешній рік буде щасливим для всіх. Нехай в кожний дім прийде щастя, радість, любов, добро.
Анастасія Багаліка: Де ви виступаєте?
Наталя Шелепницька: В мене багато концертів в Європі та Америці. Був такий період, коли за кордоном я була частіше, ніж в Україні. Зараз я намагаюсь більше бути в Україні, бо я хочу бути корисною Україні. Я хочу піднімати рівень культури. Чомусь в Україні ми тільки наближаємось до класичного мистецтва, а я б дуже хотіла, щоб ми більше цінували високе мистецтво. Тепер на наших радіостанція побільшало україномовної музики, але не завжди вона є високоякісною. Я завжди за те, щоб була і якість, і кількість.
Ірина Сампан: Можливо, ви заспіваєте нам щось наживо?
Наталя Шелепницька: Добре, я заспіваю фрагмент «Адажіо Альбіноні».