Я відчуваю підтримку уряду і не боюся інформаційних атак, — Уляна Супрун

Гостя ефіру — виконувачка обов’язків мінстра охорони здоров’я України Уляна Супрун.

Сергій Стуканов: 18 січня відбулося засідання Кабміну. Так здалося, що Гройсман підтримав ваші реформи.

Уляна Супрун: Відчуваю, що є велика підтримка від Кабінету міністрів та громадянського суспільства. Багато організацій написали листи, пости або виступили по телебаченню чи радіо і підтримали реформи, які зараз відбуваються. Найбільша атака — на державні закупівлі через громадські організації. Призупинено роботу багатьох схем, перекрито потоки. Минулого року, наприкінці 2015 — на початку 2016 року, також відбувалися атаки на МОЗ щодо закупівель.

Наталя Соколенко: По якій квоті ви зайшли в уряд?

Уляна Супрун: Мене запросив бути виконуючою обов’язків міністра охорони здоров’я сам прем’єр-міністр за підтримки президента. Я не належу до будь-якої політичної партії. Я є незалежною особою. Мої заступники також прийшли як незалежні особи. Я підтримую реформи системи охорони здоров’я та всі реформи, які зараз відбуваються в Україні. Я буду співпрацювати з усіма, щоб удосконалити систему.

Сергій Стуканов: Пропоную поговорити про закупівлю ліків через міжнародні організації. Чи можна сказати, що вдалося повною мірою ліквідувати корупційні складники?

Уляна Супрун: З 2015 року державні закупівлі відбувалися через міжнародні організації, але не повністю: одна третина — через МОЗ, дві третини — через міжнародні організації. У тій частині, яка йшла через міжнародні організації, не було жодних корупційних схем, але міжнародні організації співпрацювали з деякими дистриб’юторами або імпортерами в Україні, там були складнощі.

У 2016 році всі державні закупівлі відбувалися через міжнародні організації. Вони проаналізували свою діяльність. Цього року вони будуть діяти по-іншому, щоб без затримки закупити потрібні ліки та медичні вироби і доставити в Україну. Всі контракти підписані, результати тендерів оголошені. Наприкінці 2016 року ми вже отримували поставки.

Державні закупівлі не можуть відбутися за один чи два дні. Три місяці — це нормальний термін.

Я прийшла в міністерство в серпні. Лише тоді ми розблокували процес, який був у 2015 році, а за 2016 рік процес розпочали у вересні. До кінця листопада ми вже підписали всі контракти, передали оплату за всі ліки і почали оголошувати тендери і отримувати поставки.

На 2017 рік ми вже почали цей процес. Очікуємо, що всі контракти будуть підписані до березня.

У 2017 році вперше за довгий період ліки будуть приходити того року, коли були замовлені. 

Наталя Соколенко: Чи потрапляють ліки до тих хворих, які їх потребують? Яким має бути контроль за подальшим використанням ліків?

Уляна Супрун: Перший крок — подивитися в таблиці на сайті МОЗ, куди пішли ліки, в яку область, скільки їх. Також ми вимагаємо від лікарень інформувати своїх пацієнтів про те, скільки є ліків, які мають надаватися безкоштовно. Пацієнти можуть звертатися до головних лікарів чи до адміністрацій лікарень і просити у них списки. Ми вимагаємо, щоб у пацієнтів була змога бачити ці списки. Якщо ж їх немає, то ми заохочуємо пацієнтів телефонувати на нашу гарячу лінію. Тоді ми будемо звертатися до цих лікарень і вимагати, щоб вони вивісили список безкоштовних ліків.

Зараз у нас з «Укрвакциною», яка розвозить ліки і вакцини в регіони, та ПРООН є програма щодо створення електронного складу, щоб ті ліки, які завозяться в Україну, були зареєстровані.

Пацієнти також можуть завантажити додаток і подивитися, де мають бути ці ліки. Це можна зробити вже в Одесі та Києві.

Сергій Стуканов: Перелік цих ліків обговорюється і буде містити кілька сотень позицій. Правильно?

Уляна Супрун: Так. Кошти на державні закупівлі ліків виділялися роками в Україні. Але не було контролю. Ліки мали бути безкоштовно передані пацієнтам. Але в лікарнях за них брали гроші. Беруть гроші і за ліки чи медичні вироби, які ми безкоштовно передаємо через МОЗ.

Сергій Стуканов: Це стосується і стентів. Так?

Уляна Супрун: З податків громадян закуповують стенти або ліки, які ми безкоштовно передаємо до лікарень. Але тоді знову громадяни платять за стенти або ліки, за які вже заплатили через податки.

Треба дивитися в таблиці, скільки стентів має бути в лікарні, до якої ви йдете. МОЗ закуповує стенти на невідкладні стани. Минулого року їх закупили близько 7 200. Цього року через державні закупівлі міжнародними організаціями ми зможемо за майже ті ж кошти закупити 10 500. Нам потрібно приблизно 11 000 на невідкладні стани. Пацієнти мають перевірити, чи є в наявності стенти. Але треба розуміти, що стенти на невідкладні стани є безкоштовними. Потрібно вимагати.

Зараз в МОЗ ми працюємо над тим, щоб в Україні була ціла мережа кардіологічних відділень, до яких пацієнт може доїхати за одну чи дві години швидкою допомогою.

Процедура стентування не є дуже складною. Це можна зробити навіть у лікарнях в регіонах. Але потрібно, щоб була апаратура на ангіографію. В 2017 році ми заклали в бюджет 150 мільйонів гривень, щоб закупити її.

Наталя Соколенко: Експерти в галузі охорони здоров’я часто говорять, що наше МОЗ є міністерством лікування, а не охорони здоров’я.

Уляна Супрун: Більше фінансування та уваги спрямовано не на профілактику, а на лікування. У більшості країн Європи, США, Канаді увага спрямовується на превентивну медицину. В США кожного року на 3% зменшується кількість людей, які помирають від раку.

Центр громадського здоров’я розпочав свою роботу влітку цього року. Коли я прийшла на свою посаду, ми призначили через конкурс керівника Наталію Нізову, яка працює над створенням програм для профілактики серцево-судинних захворювань, раку.

Ми розпочали запровадження референтних цін на лікарські засоби від серцево-судинних захворювань, цукрового діабету 2 типу та бронхіальної астми. З 1 квітня починається програма відшкодування коштів на ліки, щоб пацієнти мали безперервне лікування.

Сергій Стуканов: Міністерство зараз працює над протоколами, згідно з якими лікар виписує засоби для лікування хвороби. Як можна використовувати європейські, світові практики?

Уляна Супрун: Зараз ми завершуємо роботу над наказом, щоб змінити ці протоколи, надати українським лікарям можливість використовувати європейські або американські протоколи. Також ми працюємо над новим переліком лікарських засобів, які можуть закуповуватися за державні або комунальні кошти. Цей перелік зараз включає більше 1200 ліків. Ми його зменшуємо десь на 360. Триває громадське обговорення.

Державні закупівлі — це ліки для онкохворих, від туберкульозу ВІЛ/СНІДУ, орфанних захворювань. А ми говоримо переважно про ліки, які закуповують на комунальному рівні, або ті, які є в регіональній програмі реімбурсації (відшкодування вартості ліків). Державні закупівлі будуть в нашому національному переліку, але до кінця 2019 року вони не залежать від нього.

Всі наші програми відбуваються через аптеку. Пацієнт іде до лікаря, отримує рецепт, передає його в аптеку, отримує ліки безкоштовно, а аптека отримує відшкодування. Ми будемо на 100% відшкодовувати найдешевший генерик. За інші ліки вони будуть доплачувати. Але ці ліки не можуть продаватися в аптеці за вищі ціни, ніж референтна.

Наталя Соколенко: Які є спеціальні плани з організації охорони здоров’я людям, які живуть в Донецькій та Луганській областях?

Уляна Супрун: В МОЗ є ціле відділення, яке займається медициною зони АТО. Зараз там працює 5 демобілізованих військових лікарів. Вони чітко розуміють, які є потреби.

Наталя Соколенко: Чи не виникне у переселенців проблем із пошуком сімейного лікаря і укладанням угоди?

Уляна Супрун: Прописка не має значення. Це індивідуальна угода між лікарем та пацієнтом. Переселенець, переїжджаючи, може розірвати договір з одним лікарем і укласти з іншим.

Сергій Стуканов: На початку року ваше міністерство зазнало інформаційної атаки від низки інституцій. Хвиля вже спадає? Чи основна інформаційна війна попереду?

Уляна Супрун: Ми готові до конструктивного діалогу з будь-ким. Ми завжди відкриті для медіа. Ми будемо далі інформувати пацієнтів, громадян України, медіа про те, як відбуваються реформи. Коли ми починаємо зміни, які не задовольняють корупціонерів, ми спостерігаємо інформаційні атаки. Це не перший раз і, думаю, не останній.