Як допомогти дітям з «сірої зони» побачити Україну?

Детальніше про проект розкажуть координаторка Адапційно-культурного центру АКЦентр, організація «Всеукраїнське об’єднання «Українські рубежі»  Євгенія Левінштейн та керівниця БФ Сергія Жадана Ірина Куніцина.

Волонтери проекту «Олені Святого Миколая» («Всеукраїнське об`єднання «Українські рубежі») вже два роки втілюють дитячі мрії. Діти з понад двадцяти містечок і селищ, розташованих уздовж лінії фронту, напередодні Різдва пишуть у листах, що мріють знайти під ялинкою. Волонтери за допомогою небайдужих людей купують і розвозять ці подарунки. Цього року «Олені» втілили близько 1600 дитячих мрій.

Вікторія Єрмолаєва: Ви вирішили продовжити свій проект, який тепер називається «Мандрівники зі Сходу».

Євгенія Левінштейн: Так. Трапилося це так: нам написали вже дорослі діти 9-11 класів, які навчаються у місті Золоте Луганської області, яке знаходиться на лінії розмежування. Не домовляючись один з одним, діти з двох різних шкіл Золотого написали, що вони мріють поїхати Україною побачити Європу в Україні. Адже ми знаємо, що понад 80% мешканців Донецької та луганської областей нікуди ніколи не виїжджають зі своїх міст.

Ці діти розуміють себе дітьми європейської України, і хочуть побачити цю країну. Тому вони напередодні Різдва написали нам листа з цим побажанням, яке досі залишилося невиконаним. Ми шукали способи, як втілити його в життя, і ось якось домовилися з Фондом Сергія Жадана про те, що разом з ними спробуємо реалізовувати цей проект.

Ці діти розуміють себе дітьми європейської України, і хочуть побачити цю країну

Вікторія Єрмолаєва: Ірино, розкажіть про участь вашого Благодійного фонду в цьому проекті. Також я знаю, що ви оголосили збір коштів на платформі Спільнокошт – https://biggggidea.com/project/mandrivniki-zi-shodu/.

Ірина Куніцина: Так, трапилось це так, що ми зібралися з громадськими організаціями і волонтерами міста Харкова, які займаються гуманітарною діяльністю на сході, щоб дізнатися, хто чим конкретно займається. Ми знали, що команда «Оленів» часто туди їздить, і вони розповіли історію про випускників містечка Золоте, які мріють побачити України. Ми одразу загорілися цією ідеєю, і вирішили, що буде класно, якщо ми залучимо до її реалізації якомога більше українців. Тому ми запустили велику кампанію на Спільнокошті, аби зібрати гроші, щоб якомога більше людей дізналися про мандрівників.

Вікторія Єрмолаєва: І ваша ідея знайшла відгуки – ви вже майже зібрали необхідну суму, але ще не вистачає 15 тисяч гривень зі 120-ти, які ви збираєте.

 Ірина Куніцина: Так, 120 тисяч – це такий мінімум, який необхідний саме на реалізацію поїздки, аби покрити витрати на проживання, проїзд, харчування. Якщо ми зберемо більше, тоді в нас будуть кошти для того, щоб зняти фільм про цю мандрівку.

Вікторія Єрмолаєва: Ваш маршрут охоплює майже всі регіони України, ви відвідаєте Харків, Львів, Чернівці, Одесу, Запоріжжя. Як ви прокладали цей маршрут, чому наприклад, там буде Запоріжжя?

Ірина Куніцина: Ми цей маршрут прокладали разом з дітьми. Це була їхня мрія про Запоріжжя, вони хотіли подивитися на серце українського козацтва, на Хортицю. Всі ці міста саме вони хотіли побачити. В них є мрія побачити замки біля Львова, ми поїдемо туди, і вже домовилися з екскурсоводом, який їх туди повезе.

Повну версію розмови можна прослухати у доданому звуковому файлі.