Як допомогти дітям загиблих героїв

“Меценати для солдата” (МДС) — незалежний волонтерський рух, який розвивається на Волині. Він має на меті моральну, психологічну й почасти фінансову підтримку воїнів АТО. За допомогою підприємців волонтери урізноманітнюють дозвілля бійців, сприяють їх психологічній реабілітації. Передусім, це стосується бійців, які вже повернулися додому. Підтримка надається також родинам загиблих, пораненим і дітям бійців. Команда розпочала роботу в січні 2015 року, — розповідає Руслан Теліпський.

Вікторія Єрмолаєва: Звідки ви берете кошти?

Руслан Теліпський: Здебільшого ми використовуємо не кошти, а інфраструктуру, звертаємося до фахівців різних напрямків, щоб вони поділилися своїми здібностями. Це реалізовується у вигляді безкоштовних послуг — перукарня, масаж, медична допомога, консультації, знижки, картки постійного клієнта, подарункові сертифікати. Кошти — це добре, але головне — те, що у людей всередині є бажання допомогти. А ми будемо раді будь-якій, навіть мінімальній допомозі. Після агресії Радянського Союзу в Афганістані наші воїни були покинуті напризволяще. Ми враховуємо такий досвід і намагаємося своєю любов’ю, увагою й теплотою повернути бійців до життя.

Вікторія Єрмолаєва: Наскільки нам відомо, у рамках проекту “Діти небесного легіону” за місяць до дня народження дитини, яка втратила одного з батьків на війні, ви збираєте гроші на подарунок, щоб її привітати?

Ми в одному човні, ми або переможемо, або ворог нас подолає

Руслан Теліпський: Так. Головна мета проекту — це не матеріальна складова, хоча було б оптимально, якби завжди виходило забезпечити дитину подарунком. Головна мета — привернути увагу громадськості до цих дітей, які через війну втратили своїх годувальників, дізнатися їх потреби, бажання, допомагати реалізовувати свої мрії. Ми розповсюджуємо матеріали про проект у Фейсбуці, можна написати в пошуку “Діти небесного легіону” й побачити наші матеріали, розповсюджувати їх. Поширення їх теж нам сприяє.

Вікторія Єрмолаєва: Чи співпрацюєте ви з державними структурами і чи є у вас підтримка міста або області?

Руслан Теліпський: Чесно кажучи, немає, але ми за нею навіть не зверталися. Нас більше підтримує приватний сектор, освітні організації, кілька садочків і шкіл, що перераховували кошти, Обласна дитячо-юнацька бібліотека, де ми проводимо свої зустрічі. Інституції можуть перебувати під державною опікою, але відбувається все через контакт між конкретними людьми.

Мені здається, що люди, які з різних причин не були на передовій, не тримали в руках зброю, а просто працювали чи відпочивали, до кінця не усвідомлюють обсяги трагедії, свідками якої ми стали. Ми в одному човні, ми або переможемо, або ворог нас подолає, і тоді не буде ні державності, ні своєї історії, ми втратимо великий потенціал нашої держави.

У наших силах не повторювати помилки цього знедоленого народу й бути господарями на власній землі. А для того потрібно підтримувати бійців, які відстоювали нашу свободу. Держава хай робить своє, а кожен українець, який любить свою батьківщину, — це і є Україна. Саме від нас залежить, як наша держава буде існувати й розвиватися.