facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як голову Леніна з Бесарабки перетворили на арт-об’єкт

Депутат Київради і ветеран АТО Юрій Дідовець зберігає у себе голову від пам’ятника Леніну на Бессарабській площі. Тепер вона з шістьма ногами і моторчиком. З ним і поговорили про новий арт-об’єкт

Як голову Леніна з Бесарабки перетворили на арт-об’єкт
Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Спочатку була ідея зробити лапи спрута з присосками, закрученими і зав’язаними між собою. Потім передумав і вирішили зробити павука: голова на роботизованих лапах з двигуном, яка символізує, що є якась загальна ідея і бездумне виконання всіх рухів і жестів, — говорить про ідею створення арт-об’єкту Юрій Дідовець.

 

Ірина Ромалійська: Звідки у вас взялася ця голова?

Юрій Дідовець: Голова взялася, звісно, з Бесарабки. 8 грудня 2013, коли в нас були відомі події на Майдані, я перебував в КМДА, оскільки там перебувала основна частина євромайданівців. Разом з масою людей (чоловік 200, може, більше), ми вирушили на повалення цього пам’ятника. Оскільки ще в 2009 році Кабміном було виключено його з переліку пам’яток архітектури та історії, а також було рішення Київської міської ради (по-моєму, в 98-му році) про його знесення з центральної площі міста, громада вирішила виконати це власними силами.

Далі за допомогою драбини і простих технічних засобів були під певним кутом розкріплені інструменти — і Ленін досить швидко встряв, як у крутому піке, головою в землю. Голова, насправді, була окремо від тіла — на штирьочку трималася, залізла десь на метр в землю.

Сергій Стуканов: Тоді всі почали гамселити фігуру Леніна молотками, а ви не розгубилися і забрали голову?

Юрій Дідовець: Все було набагато довше і складніше. Якщо зараз ми описуємо приблизно шосту годину вечора, то голову побачили наживо десь о дванадцятій чи о першій ночі. Оскільки вона була накрита тілом “вождя”, всі намагалися залишити на згадку шматочок тіла. Коли воно трохи перемістилися в просторі, тоді побачили, що голова під ним — під землею.

Сергій Стуканов: Скільки вона важить і як дістали?

Юрій Дідовець: Точно не знаю, але трохи більше 100 кг. Я її сам піднімаю. Але вона дуже незручна в транспортуванні, бо кругла. Наприклад, в пікап ми її клали вп’ятьох, як мінімум, — за допомогою брезента, рук і різних способів.

Ірина Ромалійська: І потім ви її возили Майданом?

Юрій Дідовець: Весь час Майдану з адвокатським об’єднанням, в якому я партнер-засновник. Ми зробили хірургію на Хрещатику в приміщенні, де зараз ресторан Шато. Моя машина переважно була припаркована під входом. І завжди борт пікапа був відкритим, а голова була всім доступна — всі з нею фотографувались.

Ірина Ромалійська: Зараз голова стоїть на шести лапах і знизу прироблений моторчик. Як виникла така ідея?

Юрій Дідовець: Все якось походить з того багажу знань, який є. В мене перша освіта художня прикладна. Я в усьому намагаюся побачити ужиткове призначення. Виникла ідея показати, по-перше, моє уявлення про те, що символізує сам Ленін і тоталітарна епоха, а також зробити якийсь міні-столик.

Тому спочатку була ідея зробити лапи спрута з присосками, закрученими і зав’язаними між собою. Потім передумав і вирішили зробити павука: голова на роботизованих лапах з двигуном, яка символізує, що є якась загальна ідея і бездумне виконання всіх рухів і жестів.

Сергій Стуканов: Яке значення ви туди вкладаєте?

Юрій Дідовець: Це символ цілої епохи тоталітаризму. Я вкладаю основну ідею, що народ був поневолений у вигляді цих лап, які механічно приводились в дію, в голови вкладались якісь абсурдні речі та ідеї вождя.

Ірина Ромалійська: Нещодавно заявили про створення своєрідного музею тоталітарного режиму. Ви будете передавати туди цю голову?

Юрій Дідовець: Як депутат Київради я звернувся до КМДА з пропозицією, що можу і хочу увійти в комісію, яка буде створювати музей тоталітарного режиму. Мені, як людині з художньою освітою, цікаво, як воно перетвориться в кінцевому результаті. Але щодо передачі голови Леніна я дуже подумаю, чи передавати. На сьогодні це моя власність, мого адвокатського об’єднання.

Сергій Стуканов: А як ця власність оформлена?

Юрій Дідовець: Жодним чином. Я автор цієї роботи. Якщо в мене є залишок від колишнього пам’ятника Леніну, він не є пам’ятником Леніну, це одна з частин.  На основі цієї частини я зробив арт-об’єкт. Це вже інший витвір, який є абсолютно окремою одиницею від Леніна. Після того, як Ленін впав і його розбили на друзки, він перестав існувати. 

Повний варіант розмови слухайте в аудіоверсії. Тисніть блакитний трикутник праворуч вгорі. Щоби скачати файл і послухати пізніше, натисніть на хмарку.

За підтримки

EED

Цю публікацію створено за допомогою Європейського Фонду Підтримки Демократії (EED). Зміст публікації не обов'язково віддзеркалює позицію EED і є предметом виключної відповідальності автора(ів). 

Поділитися

Може бути цікаво

Максимум півсотні: Павло Лакійчук про ймовірну кількість ракет «Циркон» у РФ

Максимум півсотні: Павло Лакійчук про ймовірну кількість ракет «Циркон» у РФ

«Новини про мобілізацію у РФ можуть означати загрозу для країн Балтії» — Левусь

«Новини про мобілізацію у РФ можуть означати загрозу для країн Балтії» — Левусь