Фото: Громадське радіо
Гості ефіру – адвокат Євген Лукашенко та юристка Української Гельсінської спілки Євгенія Капалкіна.
Лариса Денисенко: Справи потерпілих в Калинівці ви в спілці визначили як справи, які можуть бути стратегічними, чи не так?
Євгенія Капалкіна: Так. Звичайно, ми визнаємо, що вони є стратегічними і очікуємо, що найближчим часом до нас будуть звертатися потерпілі з цими питаннями, тому ми готуємося до прийняття таких заяв, для їх супроводження.
Лариса Денисенко: Розкажіть про ситуацію, в якій опинилися люди. Що це означає фактично? Що це означає в правовому вимірі?
Євген Лукашенко: Відбулися вибухи на складах біля міста Калинівка. В результаті цих вибухів постраждала певна кількість будівель, майна, деякі будівлі повністю зруйновані, у деяких будівлях пошкоджені вікна, а також дахи. Це відбулося близько 20 днів назад. Наскільки мені відомо з відкритих джерел, збитки ще повністю не оцінені, не складені всі акти щодо пошкодження майна.
Лариса Денисенко: Як в ідеалі це мало відбуватися?
Євген Лукашенко: В ідеалі, на мою думку, вже повинен бути визначений алгоритм дій, виписані методичні рекомендації. Це не перша ситуація. Мали б бути створені оперативні слідчі групи, виїжджати, робити протоколи огляду місця події, визначати, які ушкодження відбулися. На даний час мені невідомо, чи виїжджали вони, чи складалися якісь протоколи огляду місця події. В кожній обласній районній державній адміністрації присутні комісії з ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, які також повинні були включатися в роботу і пришвидшити огляд місця події, фіксування цих збитків. Проблема в тому, що зараз осінь, є опади, люди вже самі почали відновлювати житло, тому що не можна чекати, поки опади потраплять в хату.
Держава як відповідач, будь-яка особа як відповідач може стверджувати, що збитки належним чином не зафіксовані чи для фіксації використані неналежні докази.
Лариса Денисенко: Якщо розібратися з комісією щодо ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, то хто має бути каталізатором цього процесу? Їх мають викликати люди?
Євген Лукашенко: В повноваженнях цієї комісії визначено, що вони самі складають акти обстежень, але люди теж можуть звертатися в ці комісії. В актах відображається причина руйнації, внаслідок чого була ця руйнація. Наприклад, руйнація внаслідок потрапляння металевих фрагментів. Які фрагменти, від яких боєприпасів, повинно визначатися судово-балістичною експертизою в рамках кримінального провадження.
Лариса Денисенко: Вам відомо, що відкрито якісь розслідування стосовно цієї події? Чи стосується воно людей, які зазнали майнових прав?
Євген Лукашенко: За загальною інформацією, відкрите кримінальне провадження, але люди, які постраждали внаслідок руйнацій цих будинків, мали визначити, у кого в розслідуванні перебуває це кримінальне провадження, і подавати клопотання про визнання їх потерпілими. Вже потім, після того, як вони будуть визнані потерпілими, треба збирати докази щодо руйнації, відбудови своїх будинків. Це можуть бути якісь рахунки, чеки, кошториси на купівлю будівельних матеріалів, можна також вимагати проведення огляду місця події і вже заявляти цивільний позов в рамках кримінальної справи, наполягати на проведенні огляду місця події тими слідчими, які здійснюють кримінальне провадження, якщо там ще є, що оглядати. Бажано, щоб провели, тому що є сліди відбудови, є сліди нових матеріалів, нового цементу. Це буде підставою для визначення суми матеріальних збитків будівельно-технічною експертизою.
Євгенія Капалкіна: Склад боєприпасів – це джерело підвищеної небезпеки, тому відповідальність за відшкодування збитків має нести Міністерство оборони України, оскільки саме на військовій частині відбулися ці події. Наскільки мені відомо, на сьогоднішній день порушено кримінальне провадження за статтею 113. Це диверсія. На сьогоднішній день ми також чітко не знаємо, чи була проведена відповідна експертиза саме цих подій, щоб визначати їх як диверсію. Чи все ж таки це недбалість?
Якщо брати попередні вибухи за останні два роки, то ми також бачили, що є проблематика розслідування цих справ, оскільки спочатку їх порушують за статтею про диверсію чи терористичний акт, а потім в процесі перекваліфіковують на службову недбалість. Звідси виникають певні нюанси для людей, для захисту їхніх прав.
Відповідно до закону про терористичну діяльність, якщо є кримінальне провадження по факту тероризму або диверсії, то люди мають право подавати позови на відшкодування збитків, завданих внаслідок терористичного акту. Якщо такої статті вже немає, то подаються скарги до органів державної влади, які відповідають за ці позивні заяви.
Лариса Денисенко: Є крайні терміни, коли людина має оголосити себе потерпілим або потерпілою?
Євген Лукашенко: До направлення справи до суду з обвинувальним актом. Беручи попередній досвід, можна сказати, що уже другий рік тривають будівельні експертизи, тобто це десь рік-два. Але можна звернути увагу на ті зміни до Кримінального процесуального кодексу, які пропонуються законом, які нещодавно обговорювалися. Це півроку з моменту внесення до ЄРДР відомостей про злочин справа має бути розслідувана. Яким чином забезпечити розслідування і будівельну експертизу в таких масштабах за півроку, тяжко сказати.
Повну версію розмови слухайте у доданому звуковому файлі.