Як працюватиме інститут конституційної скарги?

Національний радник з юридичних питань Олександр Водянніков говорить про законопроект щодо Конституційного Суду України.

Лариса Денисенко: Яких змін варто очікувати?

Олександр Водянніков: Сьогодні проходить перше представлення напрацювань робочої групи Ради з питань судової реформи, яке організовується Радою з питань судової реформи, координатором проектів ОБСЄ в Україні, та Києво-Могилянська академія. 

Питання запровадження конституційної скарги, яке передбачено змінами до Конституції, які набувають чинності наприкінці цього місяця, ставить питання перегляду і переробки низки законів, процесуальних кодексів.

Закон України «Про Конституційний Суд України» має відповідати новим реаліям, які починають діяти з 30-го вересня цього року.

Найпрогресивніша зміна — це запровадження конституційної скарги.

Це можливість будь-якого громадянина, юридичної особи звернутися безпосередньо до Конституційного суду України, якщо особа вважає, що в судовому рішенні був застосований закон, який не відповідає Конституції.

Це так звана нормативна конституційна скарга, тобто судові рішення не оскаржуються, оскаржується закон. Формулювання, які були включені до Конституції, говорять про закон. Сподіваюся, що Конституційний суд шляхом відповідного тлумачення також включить і підзаконні акти, які були прийняті на виконання відповідного закону.

Україна вже десятиліття тримає пальму лідерства за кількістю звернень до Європейського суду. Чому? Існує дисфункція судової системи. Це питання, яке адресується змінами до Конституції, зараз новим Законом «Про судоустрій та статус суддів». Але також це і питання доступу до Конституційного суду.

До цього моменту звичайний громадянин не мав доступу до Конституційного суду. Є тільки опосередкований доступ через судову систему. Хочу нагадати, що суди за всю історію існування Конституційного суду до 2015 року лише двічі зверталися до Конституційного суду.

Якщо порівняти зі статистикою Литовської Республіки, то там основну роботу Конституційного суду дають суди.

Лише в 2015 році близько 600 звернень надійшли від судів, але з питань суто люстраційного законодавство.

Тому Конституційна комісія, коли розробляла зміни до Конституції України, одноголосно погодилася на необхідність запровадження конституційної скарги.

Ірина Славінська: Що це може дати? Подає людина скаргу. Що далі?

Олександр Водянніков: Конституційний суд розглядає прийнятність цієї скарги. Якщо вона прийнятна, він розпочинає провадження і виносить відповідне рішення.

Якщо є рішення суду про визнання неконституційним закону, то у людини з’являється можливість звернутися до Верховного суду, який остаточно переглядає рішення в справі цієї особи і виносить остаточне рішення.

Коли народжувалася сучасна демократія, це Французька революція, була ідея загальної волі. Необхідний був орган, який би стояв над трьома гілками влади, виступав суддею, захисником конституційних принципів. Конституційний контроль і конституційна скарга — це результат вивчення уроки.

Лариса Денисенко: Як людина без фахової підготовки може зрозуміти, що в рішенні є посилання на закон, який може вважатися неконституційним?

Олександр Водянніков: Я б навіть додав запитання, чи є гарантія того, що Конституційний суд впорається з тим завданням, яке ставить перед ним нова редакція Конституції.

Останнім рішенням Конституційного суду, наприклад, по психіатрії, було запроваджено доктрину дружнього ставлення до міжнародного права та практики європейського суду. Я знаю, що цю доктрину досить активно просував Станіслав Шевчук. Найлегший варіант — зрозуміти, чи відповідає закон, застосований у справі, практиці Європейського суду.

Оскільки в Україні уже напрацьована досить добра практика звернення до Європейського суду, то тут великих проблем для громадян виникнути не повинно. Є багато неурядових організацій, які опікуються зверненнями до Європейського суду. Вони можуть досить добре використовувати можливості конституційної скарги.

Застосовуючи концепцію дружнього ставлення, можна звертатися до Конституційного суду. Оскільки у Європейського суду досить тривала процедура, до 4-х років, то до Конституційного суду дорога буде більш відкритою.

Конституційний суд за задумом Ради з питань судової реформи та Конституційної комісії має слугувати певним аналогом Європейського суду з прав людини.

Лариса Денисенко: Чи буде конституційна скарга зупиняти рішення судів?

Олександр Водянніков: Я вносив пропозицію запровадити інститут конституційного наказу. Робоча група з цим погодилася. Тобто якщо виникає дійсно серйозна ситуація Конституційний суд може прийняти відповідний наказ, зупинивши або виконання, або саме рішення. Подібні повноваження будуть і в Конституційного суду.

Я думаю, що та схема з наказами Конституційного суду може стати ефективним засобом гарантування того, що якісь дії не будуть виконані, поки суб’єкт звертається з конституційною скаргою.

Яскравий приклад — питання екстрадиції. Наприклад, особа, яка підлягає екстрадиції, пройшла всі судові інстанції. Ця особа звертається до Конституційного суду з проханням переглянути положення закону, на підставі якого її екстрадують. Конституційний суд видає наказ, яким зупиняє екстрадицію, повертає особу з аеропорту. Такі ситуації можуть траплятися доволі часто.

Друга ситуація: особу затримали за підозрою у сепаратизмі чи тероризмі. Згідно з чинним КПК до неї застосовується єдиний запобіжний захід — тримання під вартою. Це явно неконституційно.

Конституційний суд може видати наказ, щоб змінити запобіжний захід.

Лариса Денисенко: Що зміниться в кількісному і якісному складі Конституційного суду?

Олександр Водянніков: Ми прогнозуємо, що в перші роки функціонування конституційної скарги їх кількість буде не меншою, ніж кількість щорічних звернень, які надходять з України до страсбурзького суду. Це приблизно 10 тисяч на рік.

Щоб Конституційний суд більш-менш нормально функціонував, запроваджується нова структура. Для розгляду конституційних скарг буде функціонувати два сенати по 9 суддів. Інші питання вирішуватиме Велика палата у складі всього суду.

Щоб запустити конституційну скаргу, потрібно запустити процедуру, яка б полегшила і функціонування самого Конституційного суду, і пришвидшила розгляд справ. Тому змінюється структура. Буде Велика палата, яка включає всі 18 суддів. І буде два сенати, які займатимуться виключно конституційними скаргами. Вони будуть поділені на колегії, які відповідатимуть за розгляд прийнятності/неприйнятності звернень.

Звернення надходять до секретаріату Конституційного суду. Він оцінює пакет документів, не розглядаючи по суті. Потім справа передається в колегію, яка розглядає, чи відповідає звернення вимогам. Коли прийнята ухвала про відкриття провадження, справа іде до сенату, суддя-доповідач готує справу до розгляду. Основним принципом буде те, що провадження буде за письмовою процедурою. Якщо будуть підстави для відкритого усного слухання, тоді буде призначатися усне слухання. Якщо сенат дійде висновку що необхідно змінити практику суду, відступити від певних юридичних позицій, він має право відмовитися від своєї компетенції на користь Великої палати.

Конституційний суд за конституційною скаргою може визначити також шляхи виконання його рішення. Але Конституційний суд повинен мати повноваження моніторингу виконання своїх рішень.