facebook
--:--
--:--
Ввімкнути звук
Прямий ефiр
Аудіоновини

Як ветерану АТО отримати земельну ділянку? Коментує адвокат

Воїни АТО мають право на першочергове отримання землі, як компенсацію за свій внесок у боротьбу за незалежність країни

Слухати на подкаст-платформах
Як слухати Громадське радіо
1x
--:--
--:--
Орієнтовний час читання: 3 хвилин

Можливість реалізувати своє право на отримання земельних ділянок коментує адвокат Кирило Левтеров. За словами правника, отримати ділянку в рідному селі у віддаленому від Києва районі не складно — це коштує 1-4 тисячі гривень, якщо врахувати всі мита. Натомість у Києві цей процес працює гірше. Дуже допоможе в процесі отримання ветеранами АТО земельних ділянок використання публічної кадастрової карти, що містить список вільних земельних ділянок. Документи із заявою про отримання земельної ділянки подаються в місцевий орган самоврядування. Адвокат радить при виборі земельної ділянки переконатися в тому, чи вона не заболочена, чи проведено там газ тощо — саме тому потрібно виїжджати на такі ділянки. Збільшити ефективність процесу допоможе кооперація та солідарність поміж ветеранами. Більше про це слухайте в програмі Лариси Денисенко «Ген справедливості» .

Вікторія Єрмолаєва: Расскажите, что это за процедура?

Кирило Левтеров: Як і будь-які громадяни України, бійці АТО мають право на одержання земельних ділянок різних категорій цільового призначення. Але ветерани АТО мають за спеціальним законом переважне право на одержання земельних ділянок.

Ірина Славінська: А що означає це переважне право?

Кирило Левтеров: На практиці це означає, що тільки ветеранам АТО, і взагалі зараз відводять земельні ділянки в процедурі приватизації, тобто безкоштовно.

Вікторія Єрмолаєва: Вы, как эксперт, можете дать оценку, действительно ли легко получить эту землю? Что нужно сделать для этого?

Кирило Левтеров: Якщо мова йде про земельну ділянку у віддаленому регіоні, в рідному селі, де ветеран проживає — це відносно легко. Цей процес не є безкоштовним, бо все одно треба платити різні державні мита —  це певна сума.

Ірина Славінська: А який порядок?

Кирило Левтеров: Це 1–4 тисячі гривень. Є землевпорядники, які це роблять для бійців АТО безкоштовно.

Отже, коли ветеран хоче реалізувати своє право, перше, що треба зробити — зрозуміти, яку саме ділянку він хоче отримати. Для цього є сайти публічної кадастрової карти, на якій можна знайти вільні земельні ділянки. Вони можуть розташовуватися в рідному селі, місті, де працює ветеран, вони можуть виявитися ближче до Києва і коштувати дорожче.

Потрібно надати скріншот земельної ділянки, заява, копії документів і посвідчення учасника бойових дій. Подаються документи в місцевий орган самоврядування про бажання приватизувати певну земельну ділянку. І важливо, щоб вона була з цими графічними матеріалами — це значно просуває вперед вашу справу. Протягом 30 днів орган місцевого самоврядування має надати відповідь про дозвіл на розробку технічної документації. Якщо мова йде за межами населеного пункту — це як правило ділянки під садівництво, іноді під особисте селянське господарство. Якщо відповіді немає, то є така стаття 123 Земельного Кодексу, за якою маємо право замовляти землевпорядну документацію на свій власний розсуд без одержання відповіді.

Земельна ділянка — це не є актив. Коли обираємо земельну ділянку, маємо переконатися, що вона не заболочена, що там не проведена електрика, газ, щоб потім це не стало великим сюрпризом під час її освоєння.

Ірина Славінська: Інколи виникає питання, що ветеран може отримати земельну ділянку тільки за місцем прописки. Чи це так?

Кирило Левтеров: Насправді це не так. У Земельному Кодексі немає жодної такої згадки. Мало хто живе за місцем реєстрації.

Поділитися

Може бути цікаво

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Боротьба за землі довкола Пирогова: з чого почалося і яка ситуація нині

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Поки Захід не міркуватиме «як Росія», ефект від санкцій буде не таким, на який ми розраховуємо

Олексій Гетьман: вилучення демобілізації з закону може бути навмисним, аби демотивувати військових

Олексій Гетьман: вилучення демобілізації з закону може бути навмисним, аби демотивувати військових