Як витратили кошти на відновлення Донбасу перевірить спеціальна комісія, — Гримчак
2 млрд гривень на відновлення інфраструктури Донбасу — багато це чи мало, і чи всі гроші використані за призначенням? Відповідає радник міністра з питань тимчасово окупованих територій Юрій Гримчак
Тетяна Трощинська: Міністр з питань тимчасово окупованих територій Вадим Черниш минулого тижня їздив у Донецьку область, у пресі було багато коментарів з цього приводу. Так чи відбулась зустріч міністра і голови Донецької військово-цивільної адміністрації Павла Жебрівського?
Юрій Гримчак: Наскільки я знаю, вона була, і міністр вчора це підтвердив.
Тетяна Трощинська: А чому Жебрівський каже що не було?
Юрій Гримчак: Це питання до Павла Івановича, чесно кажучи, я не знаю, що він мав на увазі. Але я вважаю, що це не принципово. Я знаю, що зустріч була і план заходів, затверджений 11 січня, в тому числі був погоджений з військово-цивільною адміністрацією.
Андрій Куликов: ЗМІ розповсюдили звіт пана Жебрівського, де було сказано, що за минулий рік витрачено 2 мільярди гривень на відновлення інфраструктури у Донецькій області — енерго- і водопостачання, мости. Потім з’явилося повідомлення, що ці 2 мільярди — лише дещиця з того, що було виділено?
Юрій Гримчак: Є бюджет військово-цивільної адміністрації, і в його рамках були виконані роботи, про які сказав пан Жебрівський. Також Верховна Рада додатково виділила 3,8 мільярда гривень на відновлення і реконструкцію об’єктів у Донецькій і Луганській області. Окрім того, активно брали участь наші закордонні партнери — донорські і кредитні організації.
Андрій Куликов: Скільки витрачено з цих додаткових 3,8 мільярда гривень?
Юрій Гримчак: Офіційно по Донецькій області трохи менше 10%, у Луганській — 13%.
Андрій Куликов: А чому так? Це довгострокова програма?
Юрій Гримчак: Так, це і довгострокові програми, і, по-друге, сьогодні будь-які витрати державних коштів — це тендери, ProZorro. Хоча у зв’язку з тим, що використання саме таке, було прийняте рішення створити спеціальну робочу групу по перевірці ефективності використання цих коштів. Така комісія зараз створюється при міністерстві, і ця поїздка міністра і першого заступника голови Верховної Ради Ірини Геращенко була якраз пов’язана з початком роботи цієї комісії.
Тетяна Трощинська: Зрозуміло, що є об’єктивні причини, ми говорили про довгостроковість цих проектів. Але чи не стоїть за цим ще щось?
Прийнято рішення залучити до роботи комісії правоохоронні органи
Юрій Гримчак: Тільки влітку це було прийнято, потім підписано президентом, дійсно є об’єктивні фактори. А щоб визначити суб’єктивні і є ця комісія. Сьогодні я готовий сказати, що є офіційні дані як використані кошти. Є різна інформація. Зараз я не хочу когось звинувачувати. Прийнято рішення залучити до роботи комісії правоохоронні органи.
Тетяна Трощинська: У плані заходів щодо Донецької та Луганської областей, підписаному 11 січня, у першому пункті вказане завдання «відчутне зниження рівня корупції серед військовослужбовців та працівників правоохоронних та спеціальних органів, які забезпечують встановлений режим перетину лінії зіткнення». Чому він перший — це справді велика проблема?
Юрій Гримчак: Сьогодні у нас є скарги людей, які перетинаю лінію розмежування, вони про це відкрито говорять. Це, правда, важко підвести під корупцію або назвати хабарем, бо суми невеликі, 50-100 гривень. Але це 100% незаконно, у тому числі через це цей пункт з’явився. І там йдеться не лише про зменшення, але і про навчання військовослужбовців і правоохоронців, що таке корупція і як з нею будуть боротися. Це робота, щоб зменшити корупційну складову на рівні розмежування.
Андрій Куликов: Якщо це не корупція, і не зовсім хабарництво, як це можна назвати — здирництво?
Юрій Гримчак: Є юридичний термін корупція — це не корупція, є хабар — але сума менша мінімальної. Ми розуміємо, що це порушення, яке дуже б’є по людям, тому цей пункт з’явився.