Якщо держава не виконає своїх зобов’язань як ефективний власник банку, це призведе до революції, — журналіст
Про ситуацію із націоналізацією ПриватБанку і заблокованими рахунками підприємців говоримо з редактором відділу економіки газети «День» Алла Дубровик-Роховою
Газета «День» підготувала велику статтю, яка називається «Текст, контекст і підтекст історії з націоналізацією ПриватБанку».
Алла Дубровик-Рохова: Позиція нашого видання така, яка не звучить в нашому «супер вільному» медійному середовищі. Є такий вислів «Великі люди обговорюють ідеї, а маленькі — особистості». Я дуже б хотіла, щоб наші люди доросли до того, щоб обговорювати ідеї. Тому, власне, матеріали нашого видання були про те, щоб говорили про ідеї, а не про особистості, — поганий Коломойський чи хороший. Якщо є питання до менеджменту банку, то для цього є відповідні органи — Антимонопольний комітет, Генеральна прокуратура тощо.
Два роки тому Центр протидії корупції подав заяву в Генеральну прокуратуру із доказами, які знайшли журналісти, що 42 компанії, які дотичні до групи Приват, вивели 1,8 мільярдів доларів рефінансу, який Приват отримав від Нацбанку в 2014 році.
Але Нацбанк продовжував підтримувати ПриватБанк. І що ми бачимо — як приймалося рішення? В неділю пізно ввечері була прийнята постанова Кабінету міністрів, яка змінювала процедуру націоналізації.
Оті кредити, які називають зараз проблемними, і через які начебто утворилася велика діра в ПриватБанку, визнаються зараз незабезпеченими, тому що відповідно до цієї постанови, застава, яку ці кампанії надавали банку, не визнається тепер заставою.
Є ще один нюанс, який пройшов повз наше медійне середовище, — це реляції з боку Росії на ситуацію з націоналізацією ПриватБанку. Ми бачили фактично аплодисменти від керівництва їхніх банків. З одного боку це можна пояснити особистою неприязню росіян до Коломойського, який зупинив плани Росії на сході України. С іншого боку — вони бачать, що ми йдемо їхнім шляхом як держава.
Вихід з ладу ПриватБанку на 1-2 дні фактично призведе до уповільнення економічних процесів в державі
Михайло Кукін: Але націоналізацію ПриватБанку привітали і в ЄС, і в МВФ.
Алла Дубровик-Рохова: Є певні теорії, що МВФ став інструментом, який використали певні сили. Я дуже часто як журналіст зустрічаю ситуації поганої поінформованості європейських політиків і експертів. Вони бачать ту інформацію, яку надають їм певні джерела, і тут є питання до цих джерел.
Михайло Кукін: Чи слід нам очікувати скачка курсу? Транш від МВФ не надійде, державі потрібно затулити діру в розмірі 148 мільярдів гривень, а ця сума набагато більша, ніж фінансування деяких сфер нашої економіки.
Алла Дубровик-Рохова: Від третього траншу МВФ не залежить рефінанс, тому що було попередньо підписано Меморандум про оздоровлення банківської системи України. Ми знаємо, що проблема ПриватБанку — не проблема вчорашнього дня. І експерти МВФ разом із НБУ і ПриватБанком уклали договір про плани оздоровлення ПриватБанку, який мав тривати три роки. На це було прописано 5 мільярдів доларів.
Насправді, все тільки починається. Основна перевага ПриватБанку – це його технологічність і зручність, тому його і вибирали всі ФОПи. І чи зможе держава підтримати цю технологічність ПриватБанку?
Олена Терещенко: На яких засадах Кабмін приймав рішення, і чому це приймалося в ніч на свято Миколая?
Алла Дубровик-Рохова: В мене теж величезне запитання до нашого уряду. В прес-релізі Кабінету Міністрів, який був оприлюднений в неділю в 22:30, було формулювання, що уряд приймає рішення з огляду на рішення Ради національної безпеки і оборони України. Фактично, це таке перекладання відповідальності.
До речі, колеги-журналісти з посиланням на інсайдерську інформацію писали про те, що Володимир Гройсман до кінця був проти націоналізації ПриватБанку, і були нібито таємні засідання напередодні, де він говорив, що не братиме на себе таку відповідальність.
Але раптом щось трапилось. І один з акціонерів Геннадій Боголюбов, який теж був проти, раптом дав згоду.
Михайло Кукін: В нас є величезна армія фізичних осіб-підприємців, рахунки яких заморожені на невизначений термін. Для багатьох це єдине джерело надходжень, на початку січня їм треба заплатити податки. Правила такі: всі гроші, які прийшли на рахунок до 19 грудня, є недоступними. Нічим тут уряд не ризикує, розуміючи, що у ПриватБанку обслуговується найбільша кількість ФОПів?
Алла Дубровик-Рохова: Ризикує. Вихід з ладу ПриватБанку на 1-2 дні фактично призведе до уповільнення економічних процесів в державі. І це дуже небезпечно в тій ситуації, в якій перебуває наша економіка.
Я чула вчора від когось з представників нашої держави, що націоналізація ПриватБанку — це вирішення кризової ситуації, яка могла привести ледь не до революції в державі.
Але, якщо держава не виконає своїх зобов’язань як ефективний власник найбільшого системного банку, який має концентрацію обслуговування рахунків більше 50% підприємців, саме це призведе до революції.
Михайло Кукін: Це і політично, і економічна активна частина населення, це люди, які здатні боротися за свої права.
Алла Дубровик-Рохова: Так, я згодна. Це абсолютне ЧП, я не поділяю переможні реляції президента, міністра фінансів і НБУ.
Насправді, все тільки починається. Основна перевага ПриватБанку — це його технологічність і зручність, тому його і вибирали всі ФОПи. І чи зможе держава підтримати цю технологічність ПриватБанку?
Це ЧП величезного масштабу. Окрім того, що це неповага до приватної власності, це ще і демонстрація того, що держава управляється в ручному режимі.